Опубліковано: 25-09-2026 09:49
Ринок нерухомості Тернополя між груднем 2025 року та серпнем 2026 року продемонстрував досить виразну цінову динаміку, але вона була далеко не однаковою для різних сегментів. Найпомітніше зміцнилися позиції вторинного житла: середньозважена ціна продажу квартир зросла майже на п’яту частину, а орендна ставка — більш ніж на чверть. Позитивною була також динаміка домоволодінь, офісної та торгової нерухомості в сегменті продажу. Водночас оренда торгових площ дещо скоригувалася вниз, а промислово-складський ринок фактично залишився на попередньому ціновому рівні. Окремо виділяється земля під індивідуальну житлову забудову, де середньозважена ціна зросла більш ніж на 20%. Аналіз виконано виключно на основі даних GISPro | Інтерактивний звіт із використанням середньозваженої ціни, де вагою кожної цінової групи є кількість релевантних оголошень у ній.
Вторинний ринок квартир став одним із найдинамічніших сегментів Тернополя у досліджуваному періоді. У грудні 2025 року середньозважена ціна продажу становила 1 062 $/м², тоді як у серпні 2026 року вона досягла 1 270 $/м². Таким чином, між двома контрольними зрізами середній рівень зріс на 19,6%. При цьому вибірки є достатньо великими: розрахунок базується на 2 334 спостереженнях у грудні та 3 218 у серпні, тому загальний напрям зміни виглядає значно стійкішим, ніж окремі коливання у вузьких підкатегоріях.
Розподіл за кількістю кімнат показує характерну для житлового ринку Тернополя цінову градацію: компактніше житло залишається дорожчим у перерахунку на квадратний метр. Однокімнатні квартири зросли з 1 161 до 1 367 $/м², або на 17,8%. Двокімнатні подорожчали ще відчутніше — з 1 090 до 1 315 $/м², що відповідає приросту на 20,7%. Трикімнатні квартири піднялися з 959 до 1 116 $/м², або на 16,4%.
Найспокійнішу динаміку демонструє категорія чотирикімнатних квартир і більших об’єктів. Тут середньозважена ціна збільшилася з 902 до 946 $/м², лише на 4,9%. У серпні 2026 року різниця між однокімнатним та великим багатокімнатним житлом уже перевищувала 400 доларів на одному квадратному метрі. Це добре показує, наскільки важливо аналізувати не лише загальний міський показник, а й структуру пропозиції: один і той самий ринок може одночасно демонструвати сильне подорожчання компактних квартир і значно стриманішу переоцінку великих.
Клас забудови також формує істотну диференціацію. Найвищий середньозважений рівень у серпні зафіксований у житлі підвищеної комфортності — 1 355 $/м² проти 1 093 $/м² у грудні. Зростання становило 24,0%, тобто цей клас рухався швидше за міський ринок квартир у цілому. Сучасна масова забудова економ-класу подорожчала з 1 061 до 1 274 $/м², або на 20,1%. Масова забудова радянського періоду також зросла, але значно помірніше: з 973 до 1 064 $/м², на 9,3%.
У категорії старої дореволюційної забудови розрахунок дає зміну з 964 до 1 237 $/м², однак серпневий показник сформований лише одним спостереженням — обережно: мала вибірка. Тому формальний приріст цієї категорії не варто трактувати як сформований ринковий тренд. Саме в таких вузьких підсегментах склад пропозиції може мати більший вплив на середню ціну, ніж реальна переоцінка всього класу.
Поверховість підтверджує перевагу квартир, розташованих не на крайніх поверхах. У серпні квартири на непершому й неостанньому поверхах оцінювалися в середньому у 1 306 $/м² проти 1 094 $/м² у грудні, тобто додали 19,3%. Перші поверхи при цьому зросли навіть сильніше — з 993 до 1 237 $/м², на 24,5%. Останні поверхи подорожчали з 973 до 1 135 $/м², або на 16,6%. Попри швидке зростання першого поверху, середні поверхи зберігають найвищий абсолютний середньозважений показник. Це свідчить про те, що вертикальне розташування квартири продовжує бути важливою складовою ціноутворення.
У цілому продаж вторинних квартир виглядає сильним одразу за кількома напрямами. Зростання не обмежується однією розмірністю чи одним класом — воно простежується в основних масових групах. Особливо показовим є те, що двокімнатні квартири, сучасна забудова та житло підвищеної комфортності демонструють приріст близький або вищий за загальноміський. Це робить загальне підвищення середньозваженої ціни значно змістовнішим, ніж ситуація, за якої весь результат забезпечувала б лише зміна структури кількох дорогих пропозицій.
Орендний ринок житла рухався ще швидше. Середньозважена ставка зросла з 6,0 $/м²/міс у грудні 2025 року до 7,5 $/м²/міс у серпні 2026-го. Приріст становить 25,8%. Таким чином, за двома контрольними датами оренда дорожчала швидше, ніж продаж квартир.
Найвища серпнева ставка серед основних розмірностей зафіксована для однокімнатних квартир — 8,4 $/м²/міс проти 6,7 $/м²/міс у грудні, тобто приріст становив 26,5%. Двокімнатні квартири подорожчали в оренді з 5,5 до 7,1 $/м²/міс, на 29,7%. Ще більший відносний приріст зафіксовано у трикімнатних — з 5,0 до 6,7 $/м²/міс, або 33,5%.
Водночас великі квартири з чотирма кімнатами і більше рухалися в протилежному напрямку: ставка знизилася з 7,9 до 5,4 $/м²/міс, на 30,9%. В обох зрізах ця категорія представлена лише сімома спостереженнями. Формально це вже не підпадає під критерій вибірки менше п’яти об’єктів, однак за масштабом вона все одно значно вужча за масові категорії одно-, дво- та трикімнатних квартир. Тому таку різку зміну логічніше сприймати як особливість вузького сегмента, а не як характеристику всієї оренди житла.
За класами забудови орендне зростання має досить широкий характер. Житло підвищеної комфортності піднялося з 6,4 до 7,8 $/м²/міс, або на 21,5%. Масова радянська забудова — з 5,5 до 7,0 $/м²/міс, на 28,1%. Сучасна масова забудова також додала 28,1% — з 6,1 до 7,9 $/м²/міс. У серпні саме сучасне масове житло та сегмент підвищеної комфортності формували верхню частину орендного діапазону.
Поверховість в оренді дає подібну картину. Неперші й неостанні поверхи зросли з 6,1 до 7,7 $/м²/міс, або на 24,7%. Останні поверхи — з 6,1 до 7,6 $/м²/міс, на 23,5%. Перші поверхи, хоча й залишилися дешевшими в абсолютному вимірі, показали найбільший приріст — з 4,9 до 6,6 $/м²/міс, на 33,9%.
Отже, житлова оренда в Тернополі за двома зрізами виглядає не просто дорожчою, а структурно сильною в основних категоріях. Одно-, дво- та трикімнатні квартири одночасно підвищили ставки, причому приріст не зосередився лише в найдорожчому класі. Для власників орендного житла це означає підвищений ціновий потенціал масових форматів, тоді як для орендарів — необхідність уважніше порівнювати ціну не тільки за загальною площею, а й за класом та розмірністю квартири.
Офісна нерухомість у сегменті продажу також завершила період на вищому рівні. Середньозважена ціна піднялася з 1 270 $/м² у грудні до 1 420 $/м² у серпні, тобто на 11,9%. Розмір вибірки практично не змінився — 144 проти 149 спостережень, тому загальний результат не пов’язаний із різким збільшенням чи зменшенням кількості об’єктів у вихідних даних.
Основу ринку формують невеликі офіси до 100 м². Вони зросли з 1 305 до 1 477 $/м², або на 13,2%. Об’єкти площею 100–300 м² змінилися значно слабше — з 1 059 до 1 090 $/м², лише на 2,9%. Для площ 300–500 м² показник піднявся з 1 084 до 1 264 $/м², на 16,6%.
У категорії 500–1000 м² зафіксовано 1 468 $/м² у грудні та 1 634 $/м² у серпні, що формально відповідає зростанню на 11,3%. Водночас груднева вибірка складається лише з чотирьох спостережень — обережно: мала вибірка. Ще менш репрезентативною є група офісів понад 1000 м²: 564 $/м² у грудні проти 1 801 $/м² у серпні, але йдеться лише про одне та три спостереження відповідно — обережно: мала вибірка. Формальний стрибок у цій групі не слід використовувати як орієнтир для всього ринку великих офісів.
За класом об’єкта простежуються два протилежні напрями. Окремі будівлі подешевшали з 1 328 до 1 237 $/м², або на 6,9%. Натомість офісні приміщення подорожчали з 1 251 до 1 528 $/м², на 22,2%. Бізнес-центри у грудні мали середньозважений показник 906 $/м², але у серпневій вибірці ця категорія вже не представлена, тому прямого порівняння немає.
Поверховість додатково підкреслює неоднорідність офісного ринку. Перші поверхи знизилися з 1 328 до 1 237 $/м², що повторює динаміку окремих будівель у структурі вибірки. Неперші й неостанні поверхи, навпаки, зросли з 1 125 до 1 666 $/м², а останні — з 1 196 до 1 573 $/м². Тому середнє підвищення офісного сегмента не варто трактувати як однакове подорожчання всіх форматів. Частина ринку істотно переоцінилася вгору, тоді як окремі будівлі та перші поверхи показали корекцію.
Оренда офісів була значно спокійнішою. Середньозважена ставка зросла з 7,0 до 7,4 $/м²/міс, або на 5,9%. Водночас усередині сегмента зміни досить контрастні.
Малі офіси до 100 м², які становлять найбільшу частину вибірки, трохи подешевшали — з 7,5 до 7,2 $/м²/міс, на 3,2%. Площі 100–300 м², навпаки, піднялися з 5,7 до 7,6 $/м²/міс, на 32,4%. Категорія 300–500 м² скоригувалася з 7,4 до 6,5 $/м²/міс, на 12,5%.
Найбільш виразний рух зафіксований для офісів площею 500–1000 м²: ставка зросла з 6,1 до 11,6 $/м²/міс. Тут вибірка невелика — 12 і 7 спостережень, хоча формально вона перевищує поріг малої вибірки. Тому результат показує напрям саме цієї групи, але не повинен автоматично переноситися на всі великі офісні площі. У категорії понад 1000 м² у грудні було лише два спостереження за ставкою 5,0 $/м²/міс, а у серпні категорія відсутня — обережно: мала вибірка для грудневого показника.
Окремі офісні будівлі в оренді подорожчали з 6,5 до 8,0 $/м²/міс, або на 23,7%. Офісні приміщення — з 7,0 до 7,4 $/м²/міс, на 5,2%. Бізнес-центр у грудні представлений лише одним оголошенням зі ставкою 12,0 $/м²/міс і відсутній у серпневій вибірці — обережно: мала вибірка.
За поверховістю перший поверх зріс з 6,5 до 8,0 $/м²/міс, неперші й неостанні — з 6,7 до 7,7 $/м²/міс, а останні — з 7,2 до 7,4 $/м²/міс. Отже, офісна оренда загалом зміцнилася, однак її внутрішня структура набагато менш однорідна, ніж у житловому сегменті. Саме тому середня міська ставка тут дає лише перший орієнтир, а для оцінки конкретного об’єкта особливо важливі площа, тип і розташування в будівлі.
Середньозважена ціна продажу торгової нерухомості зросла з 1 132 до 1 223 $/м², або на 8,0%. Це помітне, але значно спокійніше зростання, ніж у квартирах чи землі. Вибірки двох зрізів майже однакові — 618 та 627 спостережень, що робить загальне порівняння достатньо стійким.
Невеликі торгові площі до 100 м² залишаються найдорожчими за метр серед основних розмірностей: 1 324 $/м² у серпні проти 1 251 $/м² у грудні, приріст 5,9%. Площі 100–300 м² подорожчали відчутніше — з 973 до 1 139 $/м², на 17,1%. У категорії 300–500 м² зміни були майже символічними — з 1 019 до 1 031 $/м², лише 1,2%.
Великі торгові приміщення також завершили період на вищих рівнях. Площі 500–1000 м² зросли з 750 до 857 $/м², на 14,3%, а об’єкти понад 1000 м² — з 694 до 790 $/м², на 13,8%. Хоча абсолютна ціна великих площ залишається нижчою, ніж у компактному street-retail, напрям зміни тут позитивний.
За класом різниця в динаміці майже відсутня. Вбудовані торговельні приміщення піднялися з 1 096 до 1 186 $/м², а окремі будівлі — з 1 135 до 1 228 $/м². В обох випадках приріст становить приблизно 8,2%. Це цікавий сигнал: загальна переоцінка торгового сегмента не була зосереджена лише в одному типі нерухомості.
Поверховість дає складнішу картину. Перші поверхи зросли з 1 135 до 1 228 $/м², на 8,2%. Неперші й неостанні поверхи, навпаки, знизилися з 1 028 до 957 $/м², на 6,9%. Для останніх поверхів показник зріс з 700 до 1 280 $/м²; вибірка при цьому збільшилася з 9 до 48 спостережень, тому на середню ціну могла вплинути й зміна складу самих пропозицій. У цілому перший поверх зберігає ключове значення для масової пропозиції торгової нерухомості.
Оренда торгових площ стала одним із небагатьох сегментів із негативною загальною динамікою. Середньозважена ставка знизилася з 10,0 до 9,8 $/м²/міс, або на 2,1%. Водночас це не означає однакового падіння в усіх розмірностях.
Наймасовіша категорія до 100 м² подешевшала з 11,2 до 9,9 $/м²/міс, або на 11,0%. Саме її значна вага у вибірці суттєво впливає на загальний результат. Натомість приміщення 100–300 м² зросли з 8,9 до 10,0 $/м²/міс, на 11,7%. Площі 300–500 м² піднялися з 6,0 до 8,5 $/м²/міс, а 500–1000 м² — з 4,0 до 6,5 $/м²/міс.
Для площ понад 1000 м² формально зафіксовано підвищення з 6,6 до 9,3 $/м²/міс, але серпневий результат сформований лише трьома спостереженнями — обережно: мала вибірка. Тому цей показник не слід розглядати як достатньо стійкий орієнтир для великих торгових об’єктів.
За типом нерухомості вбудовані торговельні приміщення знизилися з 10,9 до 9,2 $/м²/міс, або на 15,2%. Окремі будівлі залишилися практично стабільними — 9,9 проти 9,8 $/м²/міс, тобто мінус близько 1,0%. Категорія МАФ/ролет була представлена у грудні лише одним спостереженням і відсутня в серпні — обережно: мала вибірка.
Перші поверхи, які формують найбільшу частину торгової оренди, також майже не змінилися: 9,9 → 9,8 $/м²/міс. Неперші й неостанні поверхи знизилися з 10,8 до 8,9 $/м²/міс. Для останніх поверхів грудневий показник 10,3 $/м²/міс базується лише на трьох спостереженнях — обережно: мала вибірка; у серпні середнє значення становило 9,1 $/м²/міс.
Таким чином, орендний рітейл у Тернополі не можна описати просто словом «падіння». Загальний показник трохи знизився, насамперед на тлі корекції масового малого формату та вбудованих приміщень, тоді як частина середніх площ, навпаки, подорожчала. Це один із найкращих прикладів того, чому середньозважений індикатор потрібно читати разом зі структурними розрізами.
Продаж промислових і складських об’єктів за двома контрольними датами фактично залишився на місці. Середньозважена ціна становила 229 $/м² у грудні та 228 $/м² у серпні. Формальна зміна дорівнює –0,5%, тобто перебуває в межах дуже вузького діапазону.
При цьому всередині сегмента відбувся перерозподіл. Об’єкти до 500 м² подешевшали з 268 до 211 $/м², або на 21,4%. Площі понад 1000 м², навпаки, подорожчали з 218 до 259 $/м², на 19,0%. Для групи 500–1000 м² показник змінився зі 192 до 215 $/м², але груднева вибірка містить лише три спостереження — обережно: мала вибірка.
За класом промислові об’єкти скоригувалися з 241 до 225 $/м², на 6,5%, тоді як складські зросли з 217 до 232 $/м², на 6,8%. Саме протилежний рух основних типів багато в чому пояснює майже нульову зміну середнього показника сегмента.
Орендна частина промислово-складського ринку ще стабільніша. Загальна середньозважена ставка залишилася після округлення на рівні 3,0 $/м²/міс. Розрахована на неокруглених значеннях зміна становить лише –0,8%.
Для об’єктів до 500 м² ставка залишилася 3,0 $/м²/міс, як і для площ 500–1000 м². У категорії понад 1000 м² вона змінилася з 3,0 до 2,9 $/м²/міс. За класами ситуація також майже нерухома: промислові площі залишаються біля позначки 3,0 $/м²/міс, складські — також 3,0 $/м²/міс після округлення.
На відміну від житла, де між двома зрізами видно масштабну переоцінку, промислово-складська нерухомість демонструє цінове плато. Для учасників цього ринку це важлива характеристика: зміни параметрів конкретного об’єкта, його площі й функціонального типу можуть бути суттєвішими за рух загального міського показника.
Ринок приватних домоволодінь у Тернополі показав помітне зростання. Середньозважена ціна збільшилася з 815 $/м² у грудні до 906 $/м² у серпні, або на 11,2%. Вибірка при цьому розширилася з 210 до 256 спостережень.
Найвищий серпневий рівень за розмірністю мають компактні будинки до 100 м² — 1 218 $/м² проти 1 032 $/м² у грудні. Їх приріст, 17,9%, істотно перевищив середній по домоволодіннях. Будинки площею 100–300 м², які формують найбільшу частину вибірки, подорожчали з 785 до 856 $/м², на 9,0%. Категорія 300–600 м² продемонструвала практично такий самий темп — з 671 до 732 $/м², також близько 9,0%.
Об’єкти понад 600 м² у грудні представлені лише одним спостереженням за ціною 466 $/м², а в серпні відсутні — обережно: мала вибірка. Тому робити висновок щодо найдорожчих за загальною вартістю великих маєтків на основі цих даних неможливо.
За класами найстійкішу основу формують звичайні будинки та котеджі. Будинки зросли з 867 до 938 $/м², або на 8,2%. Котеджі — з 766 до 837 $/м², на 9,3%. Таунхауси подорожчали значно сильніше: з 570 до 829 $/м², або на 45,6%, при вибірках 10 і 15 спостережень. Частини будинків також продемонстрували значний приріст — з 765 до 1 120 $/м², на 46,4%, при 9 і 10 спостереженнях.
Для дач формальна зміна становить 240 → 681 $/м², але у грудні йдеться лише про одне, а в серпні про три спостереження — обережно: мала вибірка. Такий результат показує лише характеристики конкретних пропозицій у вибірці, а не сформований ринковий рівень усіх дач Тернополя.
Важливо, що підвищення середньозваженої ціни домоволодінь підтримують саме масові групи — будинки, котеджі та площі до 300 м². Тобто загальний приріст не зводиться виключно до різких змін у малочисельних підкатегоріях.
Земельний сегмент показав одну з найсильніших динамік у всьому аналізі. Середньозважена ціна ділянок під індивідуальну житлову забудову зросла з 3 443 $/ар у грудні 2025 року до 4 192 $/ар у серпні 2026-го. Приріст становить 21,8%.
Наймасовіша категорія — ділянки до 15 соток — подорожчала з 3 639 до 4 667 $/ар, або на 28,2%. У серпні ця група представлена 74 спостереженнями з 97 загалом, тому саме її рівень суттєво формує середню картину земельного ринку.
Ділянки від 15 до 30 соток продемонстрували дуже близьку відносну динаміку: з 2 289 до 2 932 $/ар, або +28,1%. При цьому вони залишаються помітно дешевшими за одиницю площі, ніж компактні ділянки до 15 соток.
Для ділянок понад 30 соток розрахунок дає протилежний результат — 4 281 → 886 $/ар, або різке формальне зниження. Проте в грудні ця категорія представлена лише чотирма, а в серпні трьома спостереженнями — обережно: мала вибірка в обох контрольних точках. Тому така зміна не може вважатися надійним індикатором загального руху великих земельних ділянок.
Якщо відокремити цю малочисельну категорію від масових груп, картина ринку землі стає достатньо послідовною: і ділянки до 15 соток, і наділи 15–30 соток додали приблизно 28%. Саме ці дві категорії дають найбільш переконливу основу для висновку про підвищення цінового рівня земельних пропозицій.
Найсильніший і найпослідовніший сигнал надходить із житлового ринку. Вторинні квартири подорожчали в продажу на 19,6%, а в оренді — на 25,8%. Причому зростання охопило основні розмірності та класи, а не одну вузьку групу. Компактні квартири залишаються найдорожчими за квадратний метр, однак двокімнатні та трикімнатні також продемонстрували значне підвищення. Тому ринок житла станом на серпень виглядає істотно дорожчим, ніж у грудневому зрізі.
Домоволодіння рухаються в тому самому напрямі, хоча спокійніше: +11,2% у середньому. Особливо сильним залишається сегмент компактних будинків до 100 м². При цьому звичайні будинки й котеджі показують набагато стриманішу і, з огляду на більші вибірки, надійнішу динаміку, ніж різкі стрибки таунхаусів, частин будинків чи дач.
Офісна нерухомість демонструє позитивний, але структурно неоднорідний ринок. Продаж зріс на 11,9%, оренда — на 5,9%. Усередині сегмента одночасно присутні категорії з подорожчанням і корекцією. Отже, тут особливо небезпечно орієнтуватися лише на середнє значення без урахування площі, типу офісу та поверховості.
У торговій нерухомості ситуація розділилася: продаж зріс на 8,0%, тоді як орендна ставка знизилася на 2,1%. Показово, що навіть на фоні невеликого загального зниження оренди середні за площею торгові приміщення подорожчали. Основний тиск на загальний індекс створила корекція найбільш масової групи об’єктів до 100 м² та вбудованих приміщень.
Промислово-складський сегмент найближчий до стабільності: –0,5% у продажу та –0,8% в оренді. Тут немає ознак загальної масштабної переоцінки між двома контрольними точками. Результат складається з протилежної динаміки окремих типів та розмірностей.
Земля під ІЖБ, навпаки, виглядає одним із найдинамічніших сегментів: загальний середньозважений показник зріс на 21,8%, а в масових категоріях до 15 і 15–30 соток — приблизно на 28%. Водночас дані щодо найбільших ділянок потрібно трактувати виключно з поправкою на критично малу вибірку.
Покупцям житла варто оцінювати пропозицію не лише відносно загального показника 1 270 $/м², а передусім усередині своєї розмірності та класу. Різниця між однокімнатними й великими квартирами, між сучасною та радянською забудовою, а також між різними поверхами є суттєвою. Тому квартира, яка здається дешевою порівняно із середнім містом, може фактично бути дорогою для своєї конкретної категорії — і навпаки.
Для покупців будинків найбільш корисним орієнтиром є порівняння в межах однакової площі. Компактні будинки до 100 м² коштують за метр значно дорожче, ніж великі домоволодіння, тому загальну вартість і ціну одиниці площі потрібно аналізувати паралельно. На земельному ринку слід бути особливо обережним із висновками за великими ділянками, оскільки їхня вибірка надто мала.
Орендарям квартир варто враховувати, що середньозважена ставка між двома зрізами зросла на чверть, а в основних розмірностях підвищення було широким. Найвищу ставку за метр мають однокімнатні квартири, тому збільшення площі не завжди означає пропорційне збільшення вартості одного квадратного метра.
Для бізнесу ситуація складніша. В офісах і торгових приміщеннях середня ставка може приховувати суттєву різницю між площами. Перед підписанням договору доцільно зіставляти об’єкт із максимально близькою групою — за метражем, типом і поверхом, а не з одним міським середнім значенням.
Продавцям квартир поточна структура даних дає аргумент для більш точного позиціонування об’єкта. Найбільший приріст зафіксований не в усіх категоріях однаково: великі квартири рухались значно повільніше, ніж одно- та двокімнатні, а радянська забудова — повільніше за сучасну. Тому механічно переносити загальне зростання на будь-який об’єкт було б неправильно.
Для продавців комерційної нерухомості ще важливіше враховувати підсегмент. Наприклад, зростання загальної ціни офісів співіснує зі зниженням вартості окремих офісних будівель, а стабільність промислово-складського сегмента приховує протилежний рух малих та великих площ.
На житловому ринку дані підтримують сильнішу позицію орендодавця, особливо у масових форматах одно-, дво- та трикімнатних квартир. Однак ціноутворення все одно має враховувати клас і поверх: навіть за загального підвищення ставок різниця між категоріями залишається помітною.
У торговій нерухомості підхід має бути значно стриманішим. Загальна ставка трохи знизилася, а малі приміщення до 100 м² подешевшали в перерахунку на квадратний метр. Тут підвищення орендної ціни має спиратися на характеристики конкретного об’єкта, а не на загальну динаміку інших комерційних сегментів.
Для інвестора найцікавішим є не абсолютний лідер за відсотком приросту, а поєднання динаміки та стійкості вибірки. За цим критерієм вторинні квартири виглядають одним із найбільш виразних сегментів: вони мають великі вибірки, зростання продажної ціни та ще сильніше зростання оренди. Домоволодіння також демонструють позитивну динаміку, хоча їхній ринок більш неоднорідний за типами.
Земельний сегмент показує сильне підвищення, однак інвестору особливо важливо відрізняти масові ділянки до 30 соток від великих наділів, де вибірка недостатня для надійного узагальнення. У комерційній нерухомості можливості потрібно шукати не на рівні всього сегмента, а в конкретній комбінації площі, типу та формату використання.
Станом на серпень 2026 року порівняно з груднем 2025-го ринок нерухомості Тернополя став дорожчим насамперед у житлових сегментах. Вторинні квартири демонструють одночасне зростання продажних і орендних показників, домоволодіння також рухаються вгору, а земля під індивідуальну забудову показує один із найбільших приростів серед усіх сегментів. Офісний ринок має позитивну загальну динаміку, але значну внутрішню диференціацію. Торгова нерухомість дорожчає в продажу, проте трохи коригується в оренді. Промислово-складський сегмент залишається практично стабільним.
Головний висновок із даних GISPro полягає в тому, що в Тернополі немає одного універсального тренду для всієї нерухомості. У середині кожного сегмента ціна дедалі сильніше залежить від конкретного формату: розміру, класу, поверху та функціонального типу. Саме тому для практичного рішення — купівлі, продажу, оренди чи інвестування — середньозважений міський рівень варто використовувати як початковий орієнтир, а остаточне порівняння проводити всередині максимально однорідної групи об’єктів.
Джерела даних: аналітичний модуль GISPro | інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2025 … серпень 2026 (включно)) та внутрішня база. Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних GISPro.
📝 Примітка: Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів. Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
⚖️ Авторське право: Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації. Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.