Опубліковано: 18-11-2025 13:58
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», станом на жовтень 2025 року середня ціна пропозиції продажу квартир на вторинному ринку в Україні становить близько $1 172 $/м². Це помірне зростання приблизно на 9,9% у доларовому еквіваленті порівняно з кінцем 2024 року (коли у грудні 2024 середня вартість складала ~$1066 за м²). Таким чином, протягом перших трьох кварталів 2025 року вторинне житло поступово дорожчало, хоча темпи зростання були невисокими. Вже до літа 2025 ціни в основному стабілізувалися на новому рівні, повернувшись у доларах США приблизно до показників початку 2024 року.
Одночасно зі зростанням цін спостерігалося невелике скорочення обсягів пропозиції. Якщо у грудні 2024 року на вторинному ринку пропонувалося близько 230 тисяч квартир (оголошень про продаж), то до середини 2025 року кількість активних пропозицій знизилася до ~22 тисяч (тобто приблизно на 11,9 % менше). Частково відтік продавців стримував різкіше підвищення цін: менша кількість нових оголошень допомагала зберігати баланс між попитом та пропозицією. Власники, які не готові продавати житло за заниженими цінами, ймовірно вирішили перечекати, тоді як ті, хто планував «скинути» нерухомість, зробили це раніше (ще у 2022–2023 роках). У результаті в 2025 році ринок увійшов у фазу більшої рівноваги: ціни дещо підросли, але радикального стрибка не сталося.
Варто відзначити, що поступове відновлення ринку відбувається на тлі відносної макроекономічної стабільності. Протягом розглянутого періоду валютний курс гривні залишався фіксованим (або відносно стабільним) стосовно долара США, а інфляція в гривні компенсувалася відповідним коригуванням цін. Тому підвищення цін на квартири в національній валюті не призвело до різких змін у доларовій вартості – остання зростала плавно. Загалом вторинний ринок житла продовжує поступове відновлення після шоків початку війни: після падіння активності у 2022 році відбувається поступове пожвавлення попиту та стабілізація цінових трендів.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», регіональні диспропорції на ринку вторинного житла залишаються дуже значними. Найдорожчим регіоном традиційно є м. Київ: середня ціна пропозиції у столиці станом на осінь 2025 року сягає приблизно $2259 за м², що більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні. Для порівняння, усереднена ціна по інших регіонах України (без Києва) становить близько $1037 за м². Столичний ринок зосереджує значну частку елітного та дорогого житла – особливо в центральних районах Києва, де вартість окремих квартир може перевищувати $3000 за м². Це пояснює збереження суттєвого відриву Києва за рівнем цін від інших областей.
Після Києва найвищі середні ціни фіксуються у західних та окремих центральних областях, які вважаються відносно безпечними і привабливими для життя під час воєнного періоду. Зокрема, в Львівській області квартири на вторинному ринку продаються в середньому по ~$1544 за м², а в Закарпатській області – приблизно по $1455 за м². Це найвищі регіональні показники після столиці. Трохи поступаються їм деякі інші спокійні регіони: скажімо, середня ціна в Чернівецькій області становить близько $1215/м², у Вінницькій – близько $1146/м². Схожий рівень має і південна Одеська область (разом із м. Одеса) – тут вторинне житло пропонується в середньому приблизно по $1161 за м², що теж належить до верхніх цінових показників по країні, хоча дещо нижче, ніж у західних лідерів.
Натомість східні та південні прифронтові регіони України демонструють найнижчі ціни і фактично мінімальну ринкову активність. Наприклад, середня вартість квадратного метра в Донецькій області зараз становить лише близько $261 (за м²), у Херсонській області – порядку $441/м², у Запорізькій – на рівні $516/м². Подібно низькі ціни – менше $600 за м² – характерні також для Сумської, Миколаївської та деяких інших областей поблизу зони бойових дій. Фактично ринок житла там зараз «заморожений»: через високі ризики покупці не поспішають інвестувати в нерухомість на небезпечних територіях, а ті угоди, що відбуваються, здійснюються за зниженими цінами. Очікується, що така регіональна різниця зберігатиметься, доки безпекова ситуація кардинально не зміниться: попит і надалі буде сконцентрований переважно у відносно стабільних областях, тоді як у прифронтових зонах суттєве пожвавлення ринку малоймовірне.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», тип населеного пункту (громади) помітно впливає на рівень цін вторинного житла. На перший погляд могло б здатися, що великі міста мають найдорожчі квартири на ринку. Однак аналіз даних демонструє цікавий нюанс: станом на середину – осінь 2025 року найвища середня ціна 1 м² зафіксована у сільських територіальних громадах – близько $1267 за м². Для порівняння, у міських громадах (обласні центри, міста обласного та районного значення) середній показник складає приблизно $1001/м², а в селищних громадах – лише близько $1290/м².
Такий на перший погляд парадоксальний результат (коли номінально «сільська» місцевість випереджає за ціною міста) пояснюється особливостями класифікації громад. До категорії «сільські територіальні громади» в даних належать населені пункти за межами великих міст, але серед них є чимало престижних передмість, селищ із елітною забудовою та курортних локацій. Саме в таких місцях останнім часом активно будуються дорогі котеджні містечка, таунхауси і багатоповерхівки комфорт- та бізнес-класу, що підтягує середню ціну по сільських громадах вгору. Натомість «селищні» громади – це переважно невеликі селища міського типу, які не мають вигідного розташування поблизу мегаполісів чи розвинутої інфраструктури. Відповідно, житло у селищах виявляється найбільш доступним сегментом: ціни там найнижчі (в середньому близько $800/м²). Хоча квартири в обласних центрах та великих містах (міські громади) загалом дорогі, їхній середній показник дещо «розбавлений» масовим сегментом типового житла, тоді як престижні села-передмістя дають сільським громадам статистичну перевагу за ціною.
Ця тенденція спостерігалася і раніше протягом 2023 – початку 2025 років. Приміські села поруч із мегаполісами фактично формують окремий дорогий сегмент ринку. Водночас за суто кількістю угод міські громади, звісно, домінують: більшість операцій купівлі-продажу квартир відбувається у містах, де зосереджено основну масу пропозиції і попиту. Надалі можна прогнозувати, що великі міста визначатимуть основні тенденції на вторинному ринку, хоча “дорогі передмістя” теж роблять помітний внесок у загальну картину цін.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», ціни багато в чому залежать від кількості кімнат в квартирі, тобто від формату житла.
Найдорожчими в перерахунку на квадратний метр виявляються найбільш просторі апартаменти. Станом на серпень–жовтень 2025 року квартири з 4 і більше кімнат мають середню ціну пропозиції близько $1480 за м², що є найвищим показником серед усіх категорій за розмірністю. Причина цього явища полягає в тому, що до сегменту “4+ кімнат” входить багато елітних об’єктів: двоповерхові квартири, великогабаритні пентхауси, дорогі багатокімнатні апартаменти бізнес- і преміум-класу. Кожен квадратний метр у таких помешканнях коштує значно більше за середній по ринку, відтак і середньозважена ціна по групі великих квартир виходить найвищою.
Натомість стандартні квартири меншої площі загалом мають нижчу ціну за квадратний метр. Зокрема, однокімнатні квартири на вторинному ринку в середньому пропонуються по ~$1191 за м², тоді як двокімнатні – по ~$1134/м², а трикімнатні – близько $1124/м². Тобто у масовому сегменті найдешевшими “за метр” є якраз типові 2- та 3-кімнатні квартири, орієнтовані на широкий загал покупців. Виходить, що компактні однокімнатні квартири мають певну цінову премію – їхній квадратний метр дорожчий приблизно на 5–10%, ніж у двокімнатних аналогів. Це пояснюється підвищеним попитом на невеликі помешкання: багато хто шукає житло з мінімальною загальною вартістю, але функціональне, тож однокімнатні квартири розкуповуються найкраще, і продавці тримають на них ціну дещо вище. Двокімнатні та звичні трикімнатні житла натомість представлені у великих обсягах і складають основу ринку, тому за ними формується базовий рівень цін, трохи нижчий у перерахунку на метр.
Таким чином, хоча квартири з великою кількістю кімнат формально демонструють найвищу середню ціну за квадрат (через включення дорогих пропозицій), реальний масовий ринок встановлюють саме 1–2-кімнатні квартири, які є найбільш ліквідними. Ціни на них залишаються відносно стабільними та визначають загальні тенденції “вторинки”. Трикімнатні помешкання за метр в середньому виходять навіть трохи дешевшими, адже їхня загальна площа більша і загальна вартість вища – відповідно, попит зміщується до менших альтернатив. Елітні ж багатокімнатні об’єкти впливають в основному на верхній ціновий діапазон і не визначають ситуацію на ринку в цілому.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», на вторинному ринку чітко проявляються цінові відмінності залежно від класу будинку та періоду його побудови.
Умовно весь житловий фонд можна розділити на кілька сегментів за характеристиками житла, і кожному сегменту відповідає свій діапазон цін:
· Елітне сучасне житло (комфорт+ / бізнес-клас) – це квартири підвищеної комфортності: елітні новобудови останніх років, престижні клубні будинки, пентхауси тощо. Цей сегмент утримує найвищі ціни: станом на серпень–жовтень 2025 року середня ціна пропозиції в категорії елітного житла становить близько $1644 за м². У великих містах окремі преміум-об’єкти продаються й дорожче ($3000–4000 за м²), але якщо усереднити по всій країні – виходить саме ~$1.56 тис. за метр для цього класу.
· «Старий фонд» (дореволюційні та сталінські будинки) – квартири у будинках, зведених переважно до середини ХХ ст. (початок 1900-х – 1950-ті роки). Середній рівень цін тут посідає друге місце: такі квартири продаються приблизно по $1154 за м². Історична цінна забудова (особливо відреставрована) в центрах міст тримає високу вартість, що піднімає середню ціну цього сегменту. Багато покупців сприймають дореволюційні і сталінські будинки як якісне, просторе та престижне житло, тому за нього готові платити більше, ніж за типові масові квартири пізнішого періоду.
· Сучасна масова забудова (нові економ-/комфорт-клас) – це численні житлові комплекси 2000–2020-х років, які належать до доступного або середнього сегменту. Хоча формально це нові будинки з покращеним плануванням та інфраструктурою, більшість таких новобудов – це все ж житло для масового покупця. На вторинному ринку середня ціна квартир у сучасних масових ЖК зараз близька до $1091 за м². Це дещо дешевше, ніж у старому фонді чи елітних новобудах, але відчутно дорожче, ніж у типовому радянському житлі. Новіші квартири економ-класу приваблюють кращим станом будинків, сучасними комунікаціями та благоустроєм, тому їхня вартість утримується вище, ніж у застарілого житлового фонду.
· Масова радянська забудова – найчисельніший сегмент, до якого належать типові панельні й цегляні багатоповерхівки 1960–1980-х років («хрущовки», пізні радянські панельки, «чешки» тощо). Це найдоступніший сегмент вторинного ринку: середня ціна квартир радянської масової забудови складає лише близько $786 за м², тобто майже вдвічі нижче, ніж у новітніх елітних будинках. Такий розрив є закономірним: старі радянські будинки розташовані переважно у спальнях районах, мають морально застарілі планування і зношені комунікації, що знижує їх привабливість для сучасних покупців. До того ж пропозиція цього житла дуже велика, конкуренція між продавцями висока – ці фактори також стримують ціни на «панельки» на низькому рівні.
Таким чином, класи житла формують традиційну цінову ієрархію, очікувану для ринку. Дорогі новобудови преміум- та бізнес-класу, а також якісний відреставрований «старий фонд» продаються суттєво дорожче за середній рівень. Сучасні масові будинки економ-класу займають проміжну нішу. А типові радянські квартири залишаються найдоступнішим за ціною сегментом: їхній метр у середньому вдвічі дешевший за метр у новому бізнес-класі. Ці відмінності є стійкими і підтверджуються експертами: навіть у складні часи елітні об’єкти у великих містах утримують високу ціну (і можуть надалі дорожчати), тоді як бюджетний сегмент зростає повільніше і більше піддається ціновому тиску в умовах надлишкової пропозиції.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», розташування квартири по поверхах у будинку також впливає на її середню ціну пропозиції. Найдорожче квадратний метр оцінюється у квартирах на середніх поверхах багатоповерхівок. Станом на серпень–жовтень 2025 року середня ціна квартир, що знаходяться не на першому і не на останньому поверсі, становить близько $1259 за м². Для порівняння, житло на верхніх поверхах (останній житловий поверх будинку) продається в середньому по ~$962/м², а на перших поверхах – приблизно по $886/м². Різниця в ціні між оптимальним середнім поверхом та менш привабливими “крайніми” може сягати 20–30%.
Причини цього явища очевидні. Середні поверхи висотних будинків користуються найбільшим попитом, оскільки проживати там зручно: як правило, працює ліфт, менший ризик затоплення підвалу чи протікання даху, краща інсоляція, менше шуму з вулиці. Покупці часто вважають 3–5 поверх (у будинках без ліфта) або середину будинку (в багатоповерхівках із ліфтом) оптимальним вибором, тому готові платити за нього більше. Перші ж поверхи традиційно сприймаються як менш комфортні (шумно, прохолодніше взимку, нижче рівень приватності), а останні поверхи асоціюються з можливими проблемами даху, перегрівом влітку та нестабільним напором води. У результаті попит на квартири на 1–2 та на останньому поверсі нижчий, і ціни там на 20–30% дешевші, ніж на аналогічні за площею помешкання посередині будинку. Цю різницю підтверджувала і динаміка минулого року: наприклад, у 2024-му, коли загалом ринок дешевшав, квартири на середніх поверхах втратили в ціні менше, ніж на перших чи останніх – отже, власники житла на оптимальних рівнях краще зберегли вартість своїх активів.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», стан квартири та якість її ремонту є одним з ключових чинників вартості на вторинному ринку.
Квартири з високоякісним, сучасним ремонтом істотно дорожчі, тоді як житло без ремонту або в поганому стані продається зі значним дисконтом. Серед усіх категорій особливо вирізняються помешкання з дизайнерським ремонтом. Так званий формат «авторський проєкт» (ексклюзивний дизайн інтер’єру, дорогі матеріали, індивідуальні рішення планування) забезпечує квартирі найвищу середню ціну – близько $1942 за м² (станом на серпень–жовтень 2025). Фактично елітно відремонтовані квартири продаються майже по $2000 за метр і вище, особливо якщо йдеться про великі площі у престижних локаціях.
На другому місці за ціновим рівнем знаходяться квартири з якісним євроремонтом – сучасним капітальним ремонтом з використанням добротних матеріалів. Середня ціна таких пропозицій складає близько $1305/м². Дещо дешевше оцінюється житло після будівельників (новобудови без фінішного оздоблення, тобто «голі стіни»): у середньому приблизно $1146 за м². Майже на тому ж рівні, лише трохи нижче, знаходяться квартири «під чистову обробку» – коли виконано чорнові роботи, вирівняні стіни, підведені комунікації, але без фінального оздоблення. Їхня середня ціна близько $1000/м².
Найдешевшим за ціною є житло, що потребує оновлення або капітального ремонту. Квартири у так званому «житловому стані» (типовий старий ремонт, придатний для проживання без негайних втручань, але без сучасного дизайну) продаються орієнтовно по $834 за м². Аналогічно, квартири з простим косметичним ремонтом (невеликі поліпшення, фарбування, заміна покриттів без зміни планування) мають середню вартість близько $813/м². Найнижчі ціни фіксуються на помешкання, що перебувають в аварійному стані (дуже зношене житло, яке потребує повної реконструкції) – у середньому лише ~$765 за м². Фактично покупець такого об’єкту платить тільки за «стіни і локацію», адже всі інші вкладення в доведення квартири до ладу він мусить взяти на себе.
Різниця в ціні між квартирами з дорогим ремонтом і житлом без ремонту може сягати 2–2,5 рази. Це цілком логічно з точки зору ринку: покупці високо цінують готовність квартири до заселення та неготові витрачати час і кошти на ремонт після купівлі. Елітні ремонти та дизайнерські інтер’єри піднімають ціну вгору, адже дозволяють новому власнику одразу отримати комфортне житло “під ключ”. З іншого боку, старі квартири без ремонту значно втрачають у вартості, бо потребують додаткових інвестицій. Отже, тип ремонту – один з найбільш вагомих факторів ціноутворення на “вторинці”. Інвестиції у якісний ремонт здатні суттєво підвищити ринкову вартість квартири, тоді як відсутність сучасного ремонту, навпаки, змушує продавця суттєво знижувати ціну для успішного продажу.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», протягом грудня 2024 – серпня 2025 року спостерігалися й інші важливі тенденції, що характеризують стан ринку вторинного житла:
Обсяг пропозиції та ринкова активність. Як згадувалося, на початку 2025 року кількість виставлених на продаж квартир дещо скоротилася (з ~230 тис. до ~202 тис.), що можна інтерпретувати як ознаку обережної стабілізації. Продавці вже не додають масово нові оголошення, оскільки панічні розпродажі майна припинилися. У 2024 році фіксувалося зростання кількості пропозицій (багато хто намагався продати зайву нерухомість на тлі невизначеності), і це тиснуло ціни вниз. Натомість у 2025-му ситуація змінилася – пропозиція трохи звузилася, ринок очистився від надлишку, що сприяло зміцненню цін. Восени 2025 року кількість нових оголошень почала знову потроху зростати в багатьох регіонах, але це поки не призвело до дисбалансу. Загалом активність покупців залишається вибірковою: високий інтерес зберігається до нерухомості у безпечних містах, тоді як у прикордонних та прифронтових областях реальних угод дуже мало. Ринок оренди у цей період теж переживає свої зміни (в окремих регіонах ціни на оренду виросли, деякі лідери змінилися), але сегмент довготривалої оренди розвивається незалежно від цін продажу і має свою специфіку попиту.
Вплив сезонності та економічних чинників. Влітку 2025 року спостерігалося певне затишшя на ринку – після весняного пожвавлення багато угод відклали до осені. Традиційно восени активність дещо підвищується, що може підтримувати ціни. Макроекономічні фактори, такі як облікова ставка НБУ, доступність іпотеки, доходи населення, також впливають на динаміку ринку. У 2025 році іпотечне кредитування залишалося обмеженим, що стримувало частину потенційних покупців. Водночас зростання економіки та доходів (у тих регіонах і галузях, де це мало місце) підтримувало попит на житло класу “комфорт” та на невеликі квартири, які залишаються найпопулярнішими. Інфляційні процеси та курсові коливання безпосередньо впливають на настрої як покупців, так і продавців: наприклад, за стабільного курсу долара продавці більш впевнені у фіксації ціни в USD, а покупці розраховують свої можливості виходячи з стабільних орієнтирів.
Підсумовуючи, ринок вторинного житла України на жовтень 2025 року демонструє відносну стабільність з помірним ціновим зростанням у безпечних регіонах та стагнацією чи незначним просіданням у прифронтових областях. Структурні цінові закономірності (за географією, типом житла, якістю ремонту тощо) залишаються чинними. Подальша динаміка ринку залежатиме від розвитку макроекономічної ситуації та ситуації безпеки. У випадку покращення загального фону (наприклад, деескалації воєнних ризиків або запровадження ефективних державних програм підтримки житлового сектору) можна очікувати активізації попиту і поступового вирівнювання регіональних диспропорцій. Поки що ж учасники ринку діють обережно, а ціни балансують під впливом обмеженої пропозиції та вибіркового попиту.
На основі вищезазначених тенденцій можна сформулювати декілька рекомендацій для різних учасників ринку нерухомості:
Покупцям: Поточний період відносної стабільності цін – сприятливий час для придбання житла у відносно безпечних регіонах, оскільки вартість квадратного метра зростає помірно. Звертайте увагу на тип житла та його характеристики: якщо ваш бюджет обмежений, можна пошукати квартири в радянських будинках або житло без сучасного ремонту – такі варіанти суттєво дешевші за середні ціни. Водночас слід врахувати і додаткові витрати на можливий ремонт. Орієнтуйтеся на 1-2 кімнатні квартири, адже вони складають масовий сегмент і надалі буде простіше продати чи здати в оренду таку нерухомість. Якщо прагнете зекономити, придивіться до квартир на першому чи останньому поверсі – їх можна купити з дисконтом до 20–30%, хоча доведеться миритися з певними незручностями. Не відкладайте рішення надовго: після завершення воєнних дій або зі зміною економічної ситуації ціни можуть піти вгору значно швидше.
Продавцям: Враховуйте, що попит концентрується на якісному та доступному житлі. Щоб успішно продати квартиру, подбайте про її презентацію: невеликий косметичний ремонт або облаштування можуть відчутно підвищити привабливість об’єкта в очах покупців. Особливо це стосується квартир у старому житловому фонді – оновлене житло продається швидше. Реалістично оцінюйте ціну: якщо ваша квартира знаходиться на нижчому чи верхньому поверсі, або потребує ремонту, будьте готові надавати знижку від середньоринкової ціни (адже покупці обізнані про такі дисконти). У відносно безпечних містах зараз вдалий момент для продажу – на тлі обмеженої пропозиції ви маєте шанс знайти свого покупця за прийнятною ціною. Якщо ж нерухомість розташована у прифронтовому регіоні, за можливості варто відкласти продаж до покращення ситуації, оскільки нині там вкрай мало покупців і ціни мінімальні.
Орендарям: Хоча основна тема цього аналізу – продаж квартир, тенденції вторинного ринку опосередковано впливають і на ринок оренди. У популярних західних та центральних регіонах, де ціни продажу зростають, може поступово дорожчати і довгострокова оренда через високий попит. Тому орендарям варто заздалегідь подовжувати угоди та фіксувати прийнятну орендну плату, поки ринок відносно стабільний. Придивіться до альтернатив: якщо маєте достатньо коштів для першого внеску, розгляньте можливість придбання невеликої квартири (наприклад, гостинки чи «смарт-квартири»). У деяких випадках виплати за кредитом можуть бути співставними з оплатою оренди, зате ви інвестуєте в власний актив. Якщо ж орендуєте житло у прифронтових областях, можливо, вдасться домовитися про нижчу плату, адже попит там невисокий, і власники йдуть назустріч платоспроможним наймачам.
Орендодавцям: Для власників, які здають житло, важливо стежити за балансом між бажанням підвищити орендну плату і платоспроможністю орендарів. У стабільних містах зі зростаючим попитом (наприклад, Львів, Київ, Одеса) є підґрунтя поступово підвищувати ставку оренди, особливо якщо давно не переглядали умови договору. Проте робіть це обережно і поетапно, щоб не втратити добросовісних квартирантів. Інвестуйте в покращення квартири: сучасний ремонт, нова техніка, зручні меблі дозволять виділити вашу пропозицію на тлі інших і обґрунтувати вищу ціну. Пам’ятайте, що квартири невеликого метражу (1-2 кімнати) найпростіше здати, адже вони користуються найбільшим попитом. Якщо ваше житло розташоване в менш привабливому сегменті (наприклад, перший/останній поверх або віддалений район), варто встановити ціну трохи нижче середньої, щоб швидше знайти орендаря. У регіонах з низьким попитом не варто затягувати зі здачею – краще погодитися на меншу ставку, ніж тривалий час не отримувати доходу взагалі.
Інвесторам: Поточна ситуація відкриває можливості для довгострокових інвестицій у житло. Ціни у багатьох регіонах ще не досягли довоєнного потенціалу, тому купівля нерухомості зараз може принести прибуток у майбутньому, особливо в разі покращення економічної та безпекової ситуації. Рекомендується звернути увагу на недооцінені сегменти: наприклад, на квартири, що потребують ремонту (їх можна придбати дешевше, відремонтувати і продати/здати дорожче), або на житло в перспективних передмістях великих міст. Такий підхід (“value-add”) дозволяє отримати підвищену дохідність. Диверсифікуйте портфель: якщо є можливість, варто інвестувати в різні міста та різні типи нерухомості (наприклад, частину коштів – у квартиру бізнес-класу в столиці, частину – в бюджетне житло в регіонах). Це зменшить ризики, пов’язані з локальними коливаннями ринку. Зверніть увагу також на ринок оренди: при високих відсоткових ставках за депозитами класичний купівельно-продажний прибуток може бути нижчим, а от здача в оренду здатна генерувати стабільний потік коштів. Прорахуйте потенційну рентабельність: у нинішніх умовах нормальним вважається 5–7% річних у валюті від оренди, залежно від міста та типу житла. Якщо об’єкт дає менше, варто пошукати більш вигідний варіант. Загалом інвесторам слід бути готовими до довгострокової перспективи: ринок житла відновлюється поволі, але впевнено, і найбільший прибуток отримає той, хто проінвестує в правильний актив раніше, ніж це зробить основна маса гравців.
Джерела даних: аналітичний модуль ГІС «Увекон» | інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2024 – жовтень 2025) та внутрішня база. Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних ГІС "Увекон".
📝 Примітка: Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів. Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
⚖️ Авторське право: Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації. Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.