Опубліковано: 21-11-2025 09:51
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», середньозважена ціна приватних житлових будинків (домоволодінь) по країні у грудні 2024 року становила близько $714 за квадратний метр, а станом на жовтень 2025 року зросла до приблизно $813/кв.м. Отже, за десять місяців зафіксовано підвищення вартості на рівні ≈14%, що загалом вказує на помірне, стабільне зростання ринку без різких стрибків чи обвалів. У першій половині 2025 року підвищення було відносно невеликим (за грудень–червень +6,5%), а надалі ринок дещо активізувався влітку й на початку осені. Проте загальний тренд залишається обережно-висхідним: попри всі виклики, різкого буму чи падіння цін не сталося, а нерухомість залишається одним із найнадійніших способів збереження капіталу для українців в умовах інфляції та воєнної невизначеності.
На таку динаміку вплинули кілька факторів. По-перше, після ажіотажного попиту на житло в більш безпечних регіонах на початку війни, до 2024 року ринок значною мірою наситився – відповідно темпи зростання цін сповільнилися. По-друге, позначився сезонний фактор: традиційно зимові місяці є періодом затишшя на ринку нерухомості, тоді як навесні і влітку активність покупців зростає. Так, на початку 2025 року спостерігалися незначні коливання – після невеликого підвищення в січні, у лютому-березні ціни залишалися майже без змін, а з квітня-червня намітилося пожвавлення ринку. По-третє, висока інфляція та економічна невизначеність підштовхують людей вкладати заощадження в нерухомість як у «захисний» актив. У результаті сформувався певний баланс: у багатьох сегментах і регіонах ціни дещо виросли завдяки стійкому базовому попиту, а в інших – трохи скоригувалися вниз через обмежену платоспроможність населення. Це утримує середню ціну по країні на відносно стабільному рівні. В цілому ринок приватних будинків у 2025 році характеризується стабільно-поміркованим зростанням – вартість квадратного метра повільно підвищується без ознак «бульбашки» чи панічного розпродажу.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», регіональний розрив у цінах приватних будинків залишається дуже значним.
Найдорожче домоволодіння традиційно оцінюється в столиці та передмістях. Зокрема, у м. Києві середня ціна пропозиції становить близько $1 503/кв.м, що є найвищим показником по країні. Для порівняння, в прилеглій Київській області будинки продаються в середньому по ~$1 102/кв.м, тобто майже на 25% дешевше, хоча це все одно другий за величиною регіональний показник. На третьому місці – Одеська область із середньою ціною близько $958/кв.м (станом на жовтень 2025 р., тоді як у червні було ~$889, +≈14% за період). Також до п’ятірки найдорожчих регіонів стабільно входить Закарпатська обл. (близько $889/кв.м) – західний регіон, що став одним із «тихих гаваней» для переселенців і бізнесу. Львівська область станом на жовтень 2025 р. вийшла на ~$793/кв.м, обігнавши Вінницьку (≈$772) – ще в середині року вінницький показник був дещо вищим ($760 проти $753 у Львові), але стрімкіше зростання на Львівщині дозволило їй випередити Вінниччину. Високі ціни в західних та центральних областях пояснюються підвищеним попитом: ці регіони стали відносно безпечним прихистком, тому платоспроможний попит там залишається стабільним і підтримує високий рівень цін.
Найдешевше житло – у прифронтових і окупованих регіонах, які найбільше потерпають від бойових дій. Наприклад, середня ціна приватного будинку на підконтрольних територіях Донецької області становить лише близько $260/кв.м, у Чернігівській – ~$280/кв.м, у Херсонській – ~$370/кв.м, у Сумській – ~$380/кв.м. Тобто різниця між найдорожчим (Київ) і найдешевшим (Донеччина) регіонами сягає майже 6-разів. Ринок житла на прифронтовому Сході фактично паралізований, угод дуже мало, а ціни пропозицій опустилися до історичних мінімумів через масовий відтік населення і високу небезпеку. Покупці там майже відсутні, тож продавці змушені суттєво занижувати ціни, щоб хоч якось привабити інтерес.
Варто відзначити, що динаміка цін сильно різниться по регіонах. У відносно спокійних центральних і західних областях за останній рік зафіксовано найбільше зростання. Абсолютним лідером стала Черкаська область, де середня ціна підскочила приблизно на +26% (з ~$383/кв.м у грудні 2024 до ~$482 у жовтні 2025 р.). Ймовірно, цей стрибок пояснюється низькою базою (Черкащина раніше була недооціненою) та пожвавленням попиту на безпечну нерухомість у центрі країни. Серед великих ринків виділяються Одеська та Львівська області – кожна додала близько +14% до середньої ціни за вказаний період, що підтверджує активний попит (для порівняння, Львівщина з ~$695 до ~$753 за 6 місяців, а до жовтня – до ~$793). Помітне відновлення відбулося навіть у прифронтовому Харкові – Харківська обл. показала близько +10% за цей час, що може свідчити про обережне повернення частини покупців та інвесторів на цей ринок у 2025 році. Натомість деякі регіони демонструють застій або просідання. Приміром, ціни у Житомирській, Запорізькій та Івано-Франківській областях майже не змінилися (+0–2%), а на Миколаївщині та Херсонщині навіть знизилися (≈–5% та –2% відповідно) – очевидно, через близькість бойових дій та відсутність впевненості в майбутньому цих локацій. Таким чином, географія ринку домоволодінь зараз поляризована: найбільш дорогими і стабільно зростаючими є столиці та відносно безпечні регіони, тоді як прифронтові області залишаються в глибокій рецесії. Водночас деякі східні ринки подають надії на поступове відновлення (приклад – Харків), але повноцінне вирівнювання регіональних диспропорцій можливе лише за умови істотного покращення безпекової ситуації.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», тип територіальної громади (міська, селищна чи сільська) суттєво впливає на ціни приватних будинків.
Агреговані показники за типом громади дають несподіваний результат: станом на жовтень 2025 року найвища середня ціна зафіксована у сільських громадах – близько $884/кв.м (у червні було ~$829). Для порівняння, у міських громадах середня ціна зараз на рівні ≈$772/кв.м, а селищні громади (містечка типу смт та підпорядковані їм села) мають найнижчий показник – порядку $741/кв.м (проти ~$648 станом на червень). На перший погляд, це виглядає парадоксально, адже зазвичай очікується, що в містах житло дорожче, ніж у селах.
Насправді таку ситуацію пояснює структура пропозиції. Деякі сільські громади фактично є елітними передмістями великих міст – наприклад, котеджні містечка під Києвом чи Львовом адміністративно належать до сільських громад, але по суті знаходяться у приміській зоні мегаполісу. Статистично їхні дорогі об’єкти враховуються як «село», що піднімає середню ціну по категорії сільських громад вище, ніж у міських. Міські громади, навпаки, включають не лише власне обласні центри, але й безліч маленьких містечок і селищ міського типу, де рівень цін значно нижчий – це знижує усереднений показник по «містах». Селищні громади (смт), як правило, знаходяться далеко від великих міст, мають найменший попит і низьку купівельну спроможність населення. Відповідно, у смт та прилеглих до них селах ціни найнижчі на ринку домоволодінь. Проте в останній рік саме селищні громади показали найбільше відносне зростання вартості (+≈20%), що може бути пов’язано з тим, що частина покупців, не маючи змоги придбати житло в дорогих містах, переключилася на більш доступні містечка.
У цілому ж, домоволодіння у великих містах і престижних передмістях (сільських громадах мегаполісів) забезпечують максимальну ціну, тоді як будинки у периферійних містечках і селищах – мінімальну. Наприклад, елітні котеджі під Києвом чи Львовом можуть продаватися дорожче $1–1,5 тис./кв.м, але формально обліковуються як «сільська місцевість». Одночасно стара хата в районному центрі або смт може коштувати й менше $300 за «квадрат». Таким чином, інвесторам і девелоперам варто враховувати цю структурну особливість: статистично “дорожче село” випереджає “дешеве місто” через вплив приміських дорогих об’єктів.
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», простежується чітка залежність ціни від розміру домоволодіння.
Чим більша площа приватного будинку – тим дорожче коштує кожен квадратний метр (на відміну від квартир, де зазвичай навпаки, менші площі мають вищу ціну за метр). Станом на жовтень 2025 року найдорожчими в перерахунку на метр є найбільші особняки: будинки площею понад 600 м² продаються в середньому по ~$1 787/кв.м. Ненабагато дешевші великі маєтки на 300–600 м² – близько $1 253/кв.м. У сегменті середніх будинків (100–300 м²) середня ціна становить приблизно $936/кв.м, а найменші будинки (до 100 м²) виявилися найдешевшими – лише ~$588/кв.м. Тобто різниця між дрібним будинком та елітним «палацом» перевищує триразовий розрив.
Наш аналіз підтверджує, що більші будинки в Україні переважно належать до преміум-сегменту, тому мають вищу якість будівництва, більшу приватну ділянку і розташовані у престижних районах – це виправдовує високий цінник за квадрат. Навпаки, багато маленьких будинків (до 100 м²) – це старі сільські хати чи дачні будиночки у віддалених локаціях, які фактично продаються за ціною землі, а не самого житла – від цього і низька вартість метра. Отже, тенденція прямо протилежна квартирній: чим більший будинок, тим дорожчий кожен його метр.
Цікаво, що динаміка цін за різними розмірними сегментами у 2025 році була різноспрямованою. Преміум-сегмент найбільших будинків навіть дещо здешевшав: середній $/кв.м для будинків >600 м² знизився з ~$1 888 наприкінці 2024 р. до ~$1 773 у червні 2025 (–6% за півроку), і станом на жовтень все ще лишається нижчим за рівень кінця 2024 р. Ймовірно, на ринку з’явилися більш доступні пропозиції великих маєтків або продавці були змушені знизити очікування – елітна нерухомість відчуває обмежений попит і стагнацію цін. Натомість найменші будинки до 100 м² помітно додали в ціні: з ~$501/кв.м у грудні 2024 до ~$542 у червні (+≈8%) і до ~$588 у жовтні (+17% відносно початку періоду). Це свідчить про пожвавлення попиту саме на економне житло – компактні приватні будинки, які більш доступні за загальною вартістю. Сегмент 100–300 м² також впевнено зростав (+~6% за півроку, загалом ~+10% до жовтня), тоді як будинки 300–600 м² додали лише ≈+2% до червня (≈+5% до жовтня). Таким чином, продавці просторових розкішних котеджів змушені миритися з обмеженим колом покупців і повільним рухом цін, тоді як компактні будинки масового сегменту користуються стійким попитом, через що їхні ціни поступово підвищуються.
Клас приватного домоволодіння – це тип та призначення будинку (постійне житло, дачний будинок, таунхаус, котедж тощо).
За даними інструменту "Інтерактивний звіт" від ГІС «Увекон», станом на жовтень 2025 року ситуація за середньою ціною $/кв.м для різних типів приватних будинків така:
· Котеджі (окремі сучасні котеджні будинки) – найдорожчий сегмент, в середньому близько $1 242/кв.м. Для порівняння, наприкінці 2024 було ~$1 182, тобто зростання ~+5% за період.
· Таунхауси (рядні будинки квартирного типу) – близько $923/кв.м (було ~$844, приріст ~+9%). Це популярний формат компромісу між квартирою і заміським будинком, попит на таунхауси залишається стійким. За оцінками експертів, вони складають значну частку нової пропозиції на ринку (близько 30% обсягу на початку 2025 р.), що підкреслює інтерес покупців до цього сегменту.
· Класичні індивідуальні будинки (“Будинок” у класифікації) – середня ціна близько $772/кв.м (проти ~$671 рік тому, +~15%). Це найбільш масовий сегмент – індивідуальні садибні будинки, яких на ринку більшість (понад половину всіх пропозицій). Вони займають середній ціновий діапазон і теж поступово дорожчають (у першому півріччі +7,5%), відображаючи стабільний попит з боку сімей, які прагнуть замінити міську квартиру на власний будинок для постійного проживання.
· Частини будинку (окрема половина дуплексу чи садиби) – ~$612/кв.м (було ~$568, +~8%). Їх ціновий рівень трохи нижчий за цілі будинки через спільну земельну ділянку та стіни, але зростання теж є.
· Дачні будинки (садові будиночки для сезонного проживання) – у середньому ~$565/кв.м (проти ~$501 наприкінці 2024, +~13%). Дача залишається одним з найдешевших класів: попри помітне підвищення в другому півріччі, ціна все одно майже вдвічі нижча за середній рівень котеджів. У першій половині 2025 р. їхній показник практично не змінювався (+0,6% за 6 місяців), оскільки навесні пропозиція дач збільшується і тимчасово тисне на ціну. Ближче до осені середня ціна дач зросла – можливо, через повернення попиту наприкінці літа та зменшення кількості пропозицій.
· Незавершені будівництва (недобудови) – очікувано найдешевший клас: в середньому близько $491/кв.м (було ~$413 у грудні 2024). Це означає суттєвий ріст ~+19% за період – фактично найбільший серед усіх категорій. Ще за перші 6 місяців року недобудови додали ~+14%, що стало певною несподіванкою. Причина може бути в тому, що частина інвесторів почала скуповувати недобудовані будинки з розрахунком добудувати й перепродати їх із прибутком. Особливо цікавими є недобудови у передмістях великих міст-мільйонників, де після добудови об’єкт може значно зрости в ціні. В результаті навіть цей «нішевий» дешевий сегмент відчув помітне пожвавлення. Проте варто пам’ятати, що недобудови залишаються ризиковим активом – їхній продаж займає більше часу, а покупців обмежене коло, адже потрібно вкладати додаткові кошти в завершення будівництва.
Таким чином, розрив між різними класами будинків досить великий. Елітні котеджі в котеджних містечках мають найвищий цінник, однак у зимово-весняний період 2025 р. цей сегмент навіть трохи просів у ціні – ймовірно, через обмежене коло заможних покупців та високу базу порівняння. Навпаки, відносно доступні таунхауси продемонстрували стабільне підвищення вартості (~+4% за перше півріччя) завдяки сталому попиту. Стандартні індивідуальні будинки впевнено займають середній сегмент і дорожчають слідом за загальним ринком (+7–8%), що підтверджує інтерес сімей до заміського життя. Дачі та особливо недобудови залишаються «нишевою» дешевою нерухомістю: їхні ціни найнижчі, але динаміка різна. Дачні будинки на початку весни 2025 р. навіть трохи дешевшали (ймовірно, через сезонне збільшення пропозиції), а ближче до літа повернулися до рівня зими. У другому півріччі їх вартість підросла, але загальний рівень все ще низький. Натомість сегмент недобудов показав значне зростання, підтверджуючи, що інвестори та забудовники бачать у ньому потенціал для заробітку. Хоч незавершені будинки і залишаються найбільш доступними, вони теж подорожчали – що відображає прагнення інвесторів купувати дешеві об’єкти з перспективою їх розвитку.
Стан будинку і наявність ремонту безпосередньо впливають на його ринкову вартість. Покупці традиційно готові платити значно більше за будинки, повністю готові до проживання (з сучасним якісним ремонтом), і навпаки – суттєво занижують ціну на об’єкти без ремонту чи в старому занедбаному стані. Наші дані дозволяють виділити кілька основних категорій за станом оздоблення: від «Авторського проєкту» (дизайнерський ремонт преміум-рівня) до стану «після будівельників» (новий будинок без оздоблення) і аж до «житлового стану» (старий радянський стан, без капремонту).
Найдорожчими наразі є домоволодіння з преміальним дизайнерським ремонтом («Авторський проєкт») – їх в жовтні 2025 р. продають в середньому по ~$1 174/кв.м, хоча наприкінці 2024 р. цей показник перевищував $1 480. Таким чином, за неповний рік верхній сегмент дещо просів у ціні (≈–20%). Варто зазначити, що преміум-сегмент доволі волатильний: наприклад, взимку 2024–25 відбувся різкий спад близько –27% (з ~$1 482 у грудні до ~$1 079 у квітні), а потім до червня ціни знову зросли до ~$1 543, перевищивши навіть зимовий рівень. Це пояснюється тим, що поява чи зникнення на ринку кількох елітних об’єктів одразу може сильно впливати на середню ціну, адже вибірка таких угод невелика. До жовтня 2025 р. ситуація знову змінилася в бік зниження. Таким чином, продавцям дорогих дизайнерських будинків доводиться зважати на низьку ліквідність: покупців дуже мало, тож середня ціна може стрибати залежно від поодиноких угод.
Категорія «Євроремонт» (сучасний якісний ремонт без дизайнерських надмірностей) утримує стабільно високий рівень цін. Середня вартість таких будинків нині близько $1 108/кв.м, що лише трохи більше, ніж було взимку (~$1 002 у грудні 2024). Ринок оцінює євроремонт приблизно на тому ж рівні, що й рік тому, коливання мінімальні. Це популярний стандарт оздоблення, тож ціни на будинки з євроремонтом тримаються стабільними і майже не змінюються з часом.
Будинки «після будівельників» (нові, здані без внутрішнього оздоблення) мають середню ціну близько $783/кв.м, що трохи вище за показник кінця 2024 року (~$711). За перше півріччя 2025 р. цей сегмент майже не змінився в ціні (було ~$740 у червні), а невелике зростання сталося в другій половині року. Загалом такий стан приваблює тих покупців, які прагнуть зробити ремонт «під себе»: ціна відчутно нижча, ніж у готового житла, але й сам будинок новий (сучасне планування, матеріали), що цінується дорожче, ніж старий фонд без ремонту.
Косметичний ремонт (легкий поверхневий ремонт, здебільшого застарілий) належить до середнього цінового сегмента – станом на жовтень в середньому ~$607/кв.м. Для порівняння, у червні було ~$530, а у грудні ~508, тобто в першій половині року ціни майже не змінилися, а от в другій половині підросли приблизно на 15%. Такі будинки придатні для життя одразу, хоча й потребують модернізації; їх обирають покупці, які хочуть заселитися зараз і поступово оновлювати житло. Пожвавлення цін у цьому сегменті може означати, що частина покупців у 2025 році, не спроможні придбати «картинку» з євроремонтом, активніше купували будинки зі старішим косметичним оздобленням, плануючи оновити їх у майбутньому.
«Житловий стан» – найнижча категорія, до якої потрапляють старі приватні будинки без капітального ремонту (фактично радянські хати «в стані як є»). Середня ціна таких пропозицій наразі становить лише ~$462/кв.м, і цей показник практично не змінився за рік (було ~$449 у грудні 2024). Більше того, на початку 2025 р. сегмент навіть просідав: у червні фіксувалося ~$433/кв.м (–3,5% за півроку). Основне падіння відбулося взимку-весною – очевидно, через вкрай обмежений попит на старі будинки без ремонту. Лише в кінці літа-на початку осені ціни дещо відкоригувалися вгору до початкового рівня. Фактично ринок старого приватного фонду стагнує, покупці не бажають платити багато за об’єкти, які потребують значних вкладень. Продавцям такої нерухомості доводиться або знижувати ціну, або інвестувати в мінімальний ремонт, щоб зацікавити покупця.
Різниця в ціні між відремонтованими й невідремонтованими будинками колосальна: готовий сучасний будинок може коштувати в 2–3 рази дорожче за старий без ремонту аналогічної площі. Це підкреслює просту істину: стан об’єкта суттєво впливає на його привабливість і вартість. Відтак, вкладення в якісний ремонт здатне значно підвищити ринкову ціну домоволодіння, тоді як продаж «як є» часто означає великий дисконт від потенційно можливої ціни.
Покупцям: Поточний ринок заміського житла пропонує широкий вибір, але варто уважно оцінювати пріоритети. Якщо ваш бюджет обмежений, зверніть увагу на менші будинки та дачі – їхня ціна за метр наразі найнижча, хоча й зростає швидше за інші сегменти. Купівля компактного будинку економ-класу може бути вигідною, адже такі об’єкти дорожчатимуть і надалі (попит стабільно високий). Натомість елітні котеджі зараз продаються зі знижками і довго стоять на ринку – якщо ви прагнете просторий будинок преміум-рівня, має сенс спробувати поторгуватися про зниження ціни, бо продавці великої нерухомості часто змушені поступатися через обмежений попит. Обов’язково враховуйте стан будинку: навіть якщо старий котедж на перший погляд дешевший, відсутність ремонту означає додаткові значні витрати. Іноді розумніше купити дорожче, але з готовим ремонтом, ніж брати «коробку» та інвестувати час і кошти в її доведення до ладу. Зважайте на регіональні ризики: приваблива ціна на будинок у прифронтовій області відбиває високу невизначеність – такі інвестиції доречні лише для тих, хто розуміє всі можливі наслідки і готовий чекати стабілізації ситуації. Якщо ж житло потрібне для життя вже зараз, краще обирати регіони, віддалені від бойових дій, навіть якщо ціни там значно вищі.
Продавцям: Вивчіть позиціонування свого об’єкта на ринку і поточні тренди, щоб правильно визначити ціну та стратегію продажу. Якщо ви продаєте будинок бізнес- чи еліт-класу, будьте готові, що пошук покупця може зайняти тривалий час – попит в цьому сегменті обмежений. Має сенс встановити ціну трохи нижче середньоринкової для прискорення угоди або ж підкреслити унікальні переваги (дизайнерський ремонт, велика ділянка, охоронне котеджне містечко тощо), які виправдовують преміальну вартість. Для продавців типових індивідуальних будинків ситуація сприятливіша – попит є постійно, головне запропонувати справедливу ціну (орієнтир – ~$700–800/кв.м, з поправкою на регіон). Зверніть увагу на стан нерухомості: якщо ваш будинок у старому житловому стані, розгляньте можливість зробити косметичний ремонт перед продажем. Невеликі вкладення у оновлення можуть суттєво розширити коло потенційних покупців і підвищити ціну, адже дані показують: відремонтовані будинки продаються значно дорожче. Дачні будиночки краще виставляти на продаж наприкінці весни або влітку, коли покупці починають шукати сезонне житло; взимку та ранньою весною ринок дач млявий, і можна не отримати бажаної ціни. Якщо ви продаєте недобудову, будьте готові обґрунтувати потенціал об’єкта: розкажіть про можливість добудови, комунікації, локацію. Зараз є інвестори, що цілеспрямовано шукають такі об’єкти, тож якісна презентація підвищить ваші шанси. Водночас не варто завищувати ціну недобудованого будинку – пам’ятайте, що покупець бере на себе ризики та майбутні витрати на добудову.
Інвесторам: Ринок приватних домоволодінь демонструє відносну стійкість, тож інвестиції в цей сегмент можуть стати надійним засобом захисту грошей від інфляції. Зверніть увагу на недооцінені ніші: приміром, недобудови у передмістях великих міст. Статистика показує двозначне зростання цін у цьому сегменті, що сигналізує про можливість вигідного перепродажу після завершення будівництва. Така стратегія потребує експертизи та розуміння будівельного процесу, але може принести високий прибуток, особливо якщо об’єкт розташований у перспективній локації. Також варто розглянути дачні містечка та смт: їх ціни ще відносно низькі, але за покращення економічної ситуації цей бюджетний сегмент може давати випереджальне зростання (за останній рік +20%). Інвестиції в таунхауси та котеджні містечка залишаються цікавими – попит на такі формати житла стабільний, і в разі подальшого дефіциту нових проєктів на ринку (через скорочення будівництва в війною) якісні готові об’єкти тільки дорожчатимуть. Для консервативних інвесторів привабливим є оренда та лізинг будинків: в умовах війни багато сімей переїжджають у приватний сектор, тому придбання будинку з метою здачі в оренду може забезпечити стабільний дохід. Однак слід диференціювати ризики – наприклад, не вкладати всі кошти в одну дорогу віллу, а розглянути декілька об’єктів середнього класу в різних регіонах. І пам’ятайте про ризики регіону: вкладення в прифронтові області залишаються спекулятивними – потенційно високий дохід у разі відновлення vs. заморожений капітал, якщо бойові дії затягнуться. Зважене портфоліо, консультації з місцевими ріелторами та опора на дані (такі як аналітика ГІС «Увекон») допоможуть прийняти оптимальні рішення.
В підсумку, ринок домоволодінь України на кінець 2025 року демонструє стійкість та адаптивність. Помірне зростання цін у більшості сегментів свідчить про збереження інтересу до приватної нерухомості, яка стала для багатьох українців символом безпеки і самодостатності під час війни. Інвестори і девелопери, уважно аналізуючи тренди та особливості попиту, можуть знайти тут цікаві можливості, а покупці і продавці – успішно реалізувати свої плани за умови правильної стратегії.
Джерела даних: аналітичний модуль ГІС «Увекон» ⎸ інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2024 – жовтень 2025) та внутрішня база. Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних ГІС "Увекон".
📝 Примітка: Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів. Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
⚖️ Авторське право: Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації. Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.