Опубліковано: 31-08-2026 09:59
Ринок нерухомості Ужгорода за період від грудня 2025 року до липня 2026 року демонструє помітно різні сценарії залежно від сегмента та типу операції. За даними GISPro | Інтерактивний звіт, середньозважена ціна пропозиції на вторинному ринку квартир зросла як у продажу, так і в оренді, торгова нерухомість показала майже стабільну вартість продажу на тлі значно активнішого підвищення орендних ставок, тоді як офісний сегмент скоригувався вниз за обома операціями. Промислово-складська нерухомість практично не змінила середню ціну продажу, але продемонструвала суттєве підвищення оренди. Ринок домоволодінь у цілому залишився стабільним, а земля під індивідуальну житлову забудову, навпаки, помітно подорожчала. Усі наведені нижче показники розраховано як середньозважені за кількістю релевантних оголошень. Порівняння виконується між двома контрольними точками — груднем 2025-го та липнем 2026 року, без припущень щодо проміжної помісячної траєкторії.
Вторинний ринок квартир належить до тих сегментів Ужгорода, де між двома контрольними датами зафіксовано виразне, але не різке підвищення середньозваженої ціни. У грудні 2025 року вона становила 1 635 $/м², а в липні 2026 року — вже 1 718 $/м². Таким чином, приріст склав 5,1%. Це досить цілісний рух, оскільки підвищення простежується не лише на загальному рівні, а й у всіх основних групах квартир за кількістю кімнат.
Найвищу ціну квадратного метра в липні утримували однокімнатні квартири — близько 1 887 $/м² проти 1 780 $/м² у грудні, тобто вони подорожчали приблизно на 6,0%. Двокімнатні квартири зросли з 1 668 до 1 727 $/м², або на 3,6%. Для трикімнатних середньозважена ціна підвищилася з 1 416 до 1 492 $/м², що відповідає приросту приблизно 5,3%. Великі квартири — чотирикімнатні та більші — залишаються найдешевшими за одиницю площі: їх показник зріс із 1 201 до 1 280 $/м², або на 6,6%.
Таким чином, у липні зберігається добре помітна залежність між розмірністю квартири та ціною квадратного метра. Найдорожчий метр припадає на однокімнатні об’єкти, за ними йдуть двокімнатні, далі — трикімнатні, а мінімальний рівень характерний для великих квартир. Ця структура виглядає логічною з погляду ліквідності пропозиції: компактний об’єкт потребує меншого абсолютного бюджету покупки, тому продавець може утримувати вищу ставку за квадратний метр. Великі квартири, навпаки, виходять на значно більшу загальну суму угоди, і нижча вартість метра стає механізмом балансування ціни.
Не менш показовим є розподіл за класом забудови. У липні 2026 року верхній ціновий діапазон формувало житло підвищеної комфортності — близько 1 912 $/м², тоді як у грудні показник становив 1 821 $/м². Приріст — близько 5,0%. Сучасна масова забудова економкласу фактично стабілізувалася: 1 470 $/м² у грудні проти 1 483 $/м² у липні, тобто лише близько +0,9%.
Натомість помітно швидше дорожчав великий масив радянської забудови. Його середньозважена ціна зросла з 1 091 до 1 201 $/м², або приблизно на 10,1%. У результаті розрив між старішим масовим фондом та сучасним економкласом дещо скоротився. Це не означає, що ці два класи стали рівноцінними: сучасна забудова все ще має істотну премію, однак саме радянський житловий фонд показав у відсотковому вимірі значно сильніший рух.
У категорії старої дореволюційної забудови розрахункове значення липня становить близько 1 116 $/м², однак обережно: мала вибірка. Те саме обмеження стосується грудневої бази цього класу, тому різку арифметичну зміну між двома точками некоректно трактувати як повноцінний ринковий тренд. Для характеристики нижнього цінового діапазону надійніше орієнтуватися на значно чисельнішу масову забудову радянських часів.
Поверховість також залишається суттєвим чинником. У липні квартири, розташовані не на першому й не на останньому поверсі, оцінювалися в середньому у 1 780 $/м². Для останнього поверху показник становив 1 608 $/м², а для першого — 1 592 $/м². Отже, найбільш виражену премію ринок продовжує надавати середнім поверхам.
При цьому крайні поверхи за аналізований період дорожчали швидше. Перший поверх піднявся з 1 443 до 1 592 $/м², або приблизно на 10,3%, останній — з 1 469 до 1 608 $/м², або на 9,4%. Середні поверхи зросли більш стримано — з 1 719 до 1 780 $/м², приблизно на 3,6%. Це скоротило їхню цінову перевагу, хоча повністю її не ліквідувало.
У цілому продаж вторинних квартир в Ужгороді станом на липень 2026 року виглядає одним із найбільш послідовних сегментів у наданій вибірці. Зростання не концентрується в одній вузькій групі: воно є і за розмірністю, і в основних класах, і за всіма основними категоріями поверховості.
Ринок оренди квартир також завершив порівняння з позитивною динамікою. Середньозважена ставка підвищилася з 12,1 $/м²/міс у грудні 2025 року до 12,6 $/м²/міс у липні 2026 року, тобто приблизно на 4,9%. За напрямом зміни оренда повторює продаж, хоча внутрішня структура руху суттєво відрізняється.
Однокімнатні квартири в липні здавалися в середньому по 13,1 $/м²/міс проти 12,3 $/м²/міс у грудні, що означає зростання приблизно на 6,5%. Двокімнатний сегмент, навпаки, практично не змінився: 12,4 $/м²/міс в обох контрольних точках. Це одна з найбільш виразних зон стабілізації в житловій оренді.
Трикімнатні квартири підвищилися з 9,6 до 11,3 $/м²/міс, або приблизно на 17,2%. Для квартир із чотирма і більше кімнатами розрахункова ставка змінилася з 6,8 до 10,7 $/м²/міс. Формально це дуже великий приріст, але ця група представлена лише кількома об’єктами біля нижньої межі достатньої вибірки, тому її доцільніше сприймати як індикативний сигнал, а не як головну характеристику орендного ринку.
Клас забудови демонструє іншу конфігурацію, ніж продаж. У липні житло підвищеної комфортності мало середню орендну ставку близько 13,2 $/м²/міс, сучасна масова забудова — 13,3 $/м²/міс, тобто фактично ці два класи вийшли на близькі рівні. Радянська масова забудова залишалася дешевшою — близько 11,6 $/м²/міс, але саме тут відбулося найбільш помітне підвищення: з 10,3 $/м²/міс, або приблизно на 12,3%.
Для елітного житла приріст був значно стриманішим — близько 1,4%, а для сучасної масової забудови — приблизно 2,3%. Таким чином, орендна різниця між старішим масовим фондом і сучаснішими класами поступово скорочується.
За поверхами найдорожчими залишаються квартири не на першому й не на останньому поверсі — близько 12,9 $/м²/міс у липні. Останній поверх оцінювався у 12,3 $/м²/міс, перший — у 11,0 $/м²/міс. При цьому саме перші поверхи показали найвиразніше підвищення: приблизно +13,0%, тоді як середні поверхи додали близько 4,2%, а останні — 2,8%.
Отже, житлова оренда Ужгорода демонструє загальне підвищення ставок, однак воно нерівномірне. Найбільш стабільними виявилися двокімнатні квартири, тоді як помітніше підтягнулися трикімнатні, однокімнатні та дешевші за класом або поверхом групи.
Офісний сегмент рухався в протилежному до квартир напрямку. Середньозважена ціна продажу знизилася з 1 304 $/м² у грудні 2025 року до 1 237 $/м² у липні 2026 року, тобто на 5,2%. На відміну від житла, де більшість розрізів показує зростання, в офісах є помітний перерозподіл між різними форматами.
Невеликі офіси площею до 100 м² подешевшали з 1 454 до 1 274 $/м², або приблизно на 12,4%. Натомість сегмент від 100 до 300 м² зріс із 1 175 до 1 264 $/м², приблизно на 7,6%. У результаті цінова різниця між двома найбільш представленими групами майже зникла: у липні вони коштували практично однаково в розрахунку на квадратний метр.
Для офісів від 300 до 500 м² липневе значення становить близько 956 $/м², а для площ від 500 до 1000 м² — приблизно 988 $/м². Проте обережно: мала вибірка в обох групах і в грудні, і в липні, тому їхню відсоткову динаміку не варто переносити на весь ринок великих офісів.
За класом у липні сформувалася досить помітна різниця. Окремі офісні будівлі коштували в середньому 1 389 $/м², що приблизно на 7,3% вище грудневого рівня. Звичайні офісні приміщення, навпаки, знизилися з 1 310 до 1 135 $/м², або приблизно на 13,4%. Саме цей рух значною мірою пояснює загальне зниження середньозваженої ціни сегмента.
Поверховість не дає єдиного прямолінійного тренду. Перший поверх у липні оцінювався приблизно у 1 389 $/м² і зріс порівняно з груднем. Офіси на проміжних поверхах залишилися майже стабільними — близько 1 339 $/м² проти 1 353 $/м² у грудні. Останні поверхи мали розрахунковий рівень близько 949 $/м², однак їхня вибірка помітно менша, тому різкий відсотковий рух необхідно сприймати обережно. Для офісів із невизначеним поверхом липневе значення становить близько 854 $/м², але обережно: мала вибірка.
У підсумку офісний продаж не просто подешевшав у середньому. Усередині нього відбувся перерозподіл: окремі будівлі та площі 100–300 м² виглядають сильніше, тоді як звичайні офісні приміщення і невеликі офіси до 100 м² стали дешевшими.
Орендний офісний ринок був набагато стабільнішим за продаж. Середня ставка знизилася з 9,7 до 9,5 $/м²/міс, тобто лише на 1,8%. За величиною зміни це радше корекція, ніж різкий перегляд ринкового рівня.
Для офісів до 100 м² ставка знизилася з 9,8 до 9,2 $/м²/міс, приблизно на 5,8%. Натомість площі від 100 до 300 м² подорожчали з 10,0 до 10,7 $/м²/міс, приблизно на 7,1%. Тобто і в оренді, і в продажу група 100–300 м² виглядає сильніше за найменші приміщення.
Для категорій 300–500 м², 500–1000 м² та понад 1000 м² розрахункові липневі ставки становлять відповідно близько 8,0, 10,0 та 6,5 $/м²/міс, але обережно: мала вибірка. Використовувати ці значення як стійкі орієнтири для великих офісних площ без додаткової вибірки було б недоцільно.
За класом звичайні офісні приміщення залишилися практично стабільними: ставка підвищилася з 9,2 до 9,5 $/м²/міс. Окремі офісні будівлі, навпаки, скоригувалися з 12,2 до 9,9 $/м²/міс, або приблизно на 18,6%. Для бізнес-центрів у липні отримано значення 10,0 $/м²/міс, але обережно: мала вибірка.
Поверховість також показує неоднорідну картину. Перші поверхи знизилися з 12,2 до 9,9 $/м²/міс, проміжні — з 10,2 до 9,7 $/м²/міс, тоді як останні поверхи підвищилися з 8,5 до 9,3 $/м²/міс. Таким чином, колишня премія першого поверху в орендній вибірці помітно скоротилася.
Загалом офісний ринок Ужгорода станом на липень виглядає слабшим за житловий і торговий за напрямом зміни цін. Особливо це видно в продажу. В оренді ж рівень залишається значно стабільнішим.
Торгова нерухомість у продажу практично зберегла загальний рівень. Середньозважена ціна зросла з 1 630 $/м² у грудні до 1 649 $/м² у липні, тобто лише на 1,2%. За такого масштабу зміни доречніше говорити про стабілізацію загального цінового рівня, хоча всередині сегмента окремі групи рухалися значно активніше.
Найбільшу ціну квадратного метра в липні зберегли компактні торгові площі до 100 м² — близько 1 852 $/м² проти 1 758 $/м² у грудні, тобто приблизно +5,4%. Для площ 100–300 м² ціна підвищилася з 1 539 до 1 571 $/м², або на 2,1%.
У сегменті 300–500 м² відбулася протилежна зміна: 1 328 → 1 152 $/м², або близько –13,2%. Об’єкти 500–1000 м², навпаки, піднялися з 1 031 до 1 230 $/м², приблизно на 19,3%, хоча ця група суттєво менша за два компактніші формати. Для торгових площ понад 1000 м² зафіксовано зниження з 1 507 до 1 257 $/м², приблизно на 16,6%; і тут вибірка також помітно вужча.
Таким чином, найбільш стійкою особливістю залишається висока ціна компактного торгового приміщення. У липні різниця між групою до 100 м² та середніми й великими форматами була дуже відчутною.
За класом окремі будівлі фактично залишилися на місці: 1 669 $/м² у грудні та 1 676 $/м² у липні, лише близько +0,4%. Вбудовані торговельні приміщення, навпаки, подорожчали з 1 515 до 1 586 $/м², або приблизно на 4,7%. Вони все ще дешевші за окремі будівлі, але розрив між двома основними форматами скоротився.
Категорія МАФ/ролет присутня в грудневих даних одинично, тому обережно: мала вибірка і використовувати її як повноцінний орієнтир класу не варто.
У поверховості домінує перший поверх — не лише за кількістю пропозицій, а й за стабільністю показника. Його середня ціна становила 1 669 $/м² у грудні та 1 676 $/м² у липні. Для пропозицій із невизначеним поверхом — близько 1 570 $/м² у липні. Значення проміжних та останніх поверхів демонструють сильніші коливання, але такі групи значно менші за перший поверх, тому їх не слід трактувати як зміну фундаментальної структури всього торгового сегмента.
Отже, продаж торгової нерухомості в Ужгороді — це скоріше історія загальної цінової стабільності з внутрішнім перерозподілом. Найбільш впевнено виглядають компактні об’єкти і вбудовані приміщення, тоді як великі площі значно чутливіші до конкретного формату пропозиції.
Набагато сильніший рух бачимо в оренді. Середньозважена ставка підвищилася з 11,5 $/м²/міс у грудні 2025 року до 13,0 $/м²/міс у липні 2026 року, що відповідає приросту близько 13,3%. Серед усіх великих сегментів із достатньою вибіркою це один із найбільш виразних результатів періоду.
Найбільшу ставку серед основних за розміром груп у липні мали торгові приміщення до 100 м² — 14,2 $/м²/міс проти 12,3 $/м²/міс у грудні. Приріст — близько 16,0%. Площі 100–300 м² зросли з 10,0 до 10,8 $/м²/міс, або приблизно на 7,9%.
Для об’єктів 300–500 м² ставка підвищилася з 9,8 до 11,8 $/м²/міс, приблизно на 20,8%. Категорія 500–1000 м² рухалася у протилежному напрямку — з 14,0 до 12,0 $/м²/міс, тобто близько –14,3%. Для площ понад 1000 м² розрахункова ставка становить 11,0 $/м²/міс, але обережно: мала вибірка як у липні, так і в грудневій точці.
За класом окремі будівлі подорожчали в оренді з 11,3 до 12,9 $/м²/міс, приблизно на 14,3%. Вбудовані торговельні приміщення, навпаки, знизилися з 13,8 до 12,8 $/м²/міс, тобто приблизно на 6,9%. У підсумку два основних формати в липні практично зрівнялися за середньозваженою ставкою.
Для МАФ/ролет та торговельного центру в липні отримані вищі розрахункові значення, однак обережно: мала вибірка — кожна з цих категорій представлена одиничною пропозицією й не може визначати ринковий рівень.
Перші поверхи, які формують основну частину торгової оренди, зросли з 11,3 до 12,9 $/м²/міс, тобто приблизно на ті самі 14,3%, що й окремі будівлі. Інші поверхові групи значно менші за кількістю спостережень. Особливо це стосується останнього поверху: попри високе розрахункове липневе значення, обережно: мала вибірка, тому робити на його основі висновок про премію верхніх поверхів було б неправильно.
Таким чином, саме оренда є найсильнішою стороною торгового сегмента у порівнянні двох контрольних дат. Продаж майже не змінився, а ставка найму збільшилася двозначним темпом. Для власника торгового приміщення це означає, що поточна динаміка вартості користування активом суттєво випереджає зміну ціни самого активу.
Середньозважена ціна продажу промислово-складських об’єктів практично не змінилася: 248 $/м² у грудні проти 245 $/м² у липні, або близько –1,1%. За абсолютною величиною це найбільш стабільний результат серед сегментів продажу, але загальна вибірка тут значно компактніша, ніж у житлі чи торговій нерухомості. Тому особливо обережно слід ставитися до деталізації.
У липні об’єкти понад 1000 м² мали середню ціну близько 263 $/м². Для площ від 500 до 1000 м² показник становив близько 217 $/м², але обережно: мала вибірка. Для приміщень до 500 м² — близько 195 $/м², і тут також обережно: мала вибірка.
За класом у липні промислові об’єкти оцінювалися приблизно у 274 $/м², складські — близько 207 $/м². Проте для порівняння цієї структури з груднем необхідно враховувати, що грудневі підгрупи за класами мали менше п’яти спостережень, тому обережно: мала вибірка щодо висновків про динаміку кожного класу окремо.
У підсумку найнадійнішим сигналом тут залишається загальний: ринок продажу промислово-складських об’єктів між груднем і липнем фактично утримав попередній рівень.
Оренда демонструє зовсім іншу картину. Середньозважена ставка підвищилася з 2,5 до 3,5 $/м²/міс, тобто приблизно на 37,4%. Це найбільший відносний приріст серед усіх загальних показників у наданих таблицях.
Основним драйвером у межах вибірки стали невеликі промислово-складські приміщення до 500 м²: їхня ставка зросла з 2,8 до 4,0 $/м²/міс, приблизно на 45,5%. Для площ понад 1000 м² значення залишилося на рівні близько 2,0 $/м²/міс, але обережно: мала вибірка в обох контрольних точках.
За класом промислові приміщення піднялися з приблизно 2,8 до 4,0 $/м²/міс, або майже на 43,6%. Для складських площ липневе значення становить близько 2,0 $/м²/міс, однак обережно: мала вибірка на кінцеву дату.
Отже, продаж промислово-складської нерухомості в Ужгороді стабільний, а орендна частина показує значно сильніший рух. Через менші обсяги вибірки цей сегмент потребує більш обережного трактування, ніж квартири чи торгові приміщення, проте розрив між динамікою продажу й оренди є достатньо виразним.
Ринок приватних будинків у цілому майже не змінив свого середнього рівня. Середньозважена ціна становила 1 193 $/м² у грудні 2025 року та 1 198 $/м² у липні 2026 року. Приріст лише 0,5%, тобто загальний ринок домоволодінь перебував у зоні цінової стабільності.
У розрізі площ ситуація цікавіша. Будинки до 100 м² подорожчали з 1 158 до 1 189 $/м², приблизно на 2,7%. Найчисельніша група — від 100 до 300 м² — залишилася практично без змін: 1 227 $/м² у грудні та 1 220 $/м² у липні, близько –0,6%.
Водночас будинки від 300 до 600 м² подорожчали з 843 до 929 $/м², або приблизно на 10,3%. Для об’єктів понад 600 м² у липні розраховано близько 992 $/м², але обережно: мала вибірка, тому ця категорія не може використовуватися як надійний орієнтир великого преміального домоволодіння.
За класом найдорожчими в липні були котеджі — близько 1 304 $/м². За ними йшли таунхауси з показником близько 1 240 $/м², звичайні будинки — 1 181 $/м², частини будинків — 1 152 $/м². Нижній ціновий діапазон формують недобудови — близько 769 $/м² та дачі — приблизно 644 $/м².
При цьому котеджі зросли лише приблизно на 1,1%, звичайні будинки — на 0,4%, таунхауси майже не змінилися і навіть показали символічні –0,3%. Частини будинків додали близько 2,6%. Недобудови, навпаки, знизилися приблизно на 8,4%.
Особливо цікаво виглядають дачі: середньозважена ціна збільшилася з 535 до 644 $/м², або приблизно на 20,3%. Однак абсолютний рівень усе одно залишається найнижчим серед основних класів домоволодінь. Тобто навіть після швидшого відсоткового приросту дачний сегмент не наблизився до котеджів, таунхаусів або звичайних житлових будинків.
Таким чином, загальна стабільність ринку приватних будинків приховує внутрішні відмінності: великий масив об’єктів 100–300 м² майже не змінився, тоді як 300–600 м², дачі та деякі компактні формати росли швидше.
Земельний сегмент показав одну з найвиразніших позитивних змін у продажу. Середньозважена ціна землі під ІЖБ збільшилася з 4 194 $/ар у грудні 2025 року до 4 564 $/ар у липні 2026 року, тобто приблизно на 8,8%.
Основний масив пропозиції припадає на ділянки до 15 соток. Для них середня ціна підвищилася з 4 127 до 4 514 $/ар, або приблизно на 9,4%. Саме ця чисельна група найбільше визначає загальну динаміку земельного ринку.
Ділянки площею від 15 до 30 соток залишаються найдорожчими за одиницю площі: 5 083 $/ар у липні. Водночас порівняно з грудневими 5 229 $/ар тут відбулося невелике зниження — приблизно 2,8%.
Великі ділянки понад 30 соток подорожчали з 3 096 до 3 941 $/ар, або приблизно на 27,3%. Навіть після такого підвищення їхня ціна за ар залишається нижчою, ніж у категоріях до 15 та 15–30 соток. Це добре показує, що площа земельної ділянки і ціна одиниці площі не рухаються синхронно: великі масиви можуть мати суттєво нижчу ставку за ар навіть за позитивної динаміки.
Отже, земля під ІЖБ — один із сегментів, де кінцева точка липня помітно перевищує грудневу. При цьому зростання сформоване передусім найбільш масовими малими ділянками та великими наділами, тоді як група 15–30 соток дещо скоригувалася вниз.
Якщо оцінювати ринок Ужгорода в цілому, житлова нерухомість виглядає достатньо стійкою. Вторинні квартири подорожчали на 5,1% у продажу та на 4,9% в оренді, причому позитивний напрям простежується в більшості основних розрізів. Особливо важливо, що зростання не сформоване однією вузькою категорією: воно охоплює квартири різної розмірності та більшість класів житла. При цьому компактні квартири залишаються найдорожчими за квадратний метр, а середні поверхи — преміальними відносно першого й останнього.
Офісний сегмент є слабшим. Продаж знизився на 5,2%, оренда — на 1,8%. Водночас усередині ринку немає тотального падіння: окремі будівлі в продажу та офіси 100–300 м² подорожчали. Тобто загальний негативний результат сформований перерозподілом між форматами, а не однаковим зниженням усіх типів офісної нерухомості.
Торгова нерухомість демонструє дуже характерне розходження продажу й оренди. Ціна продажу збільшилася всього на 1,2%, тобто фактично залишилася біля попереднього рівня, тоді як оренда зросла на 13,3%. У межах наданих даних саме торгова оренда виглядає одним із найсильніших і водночас достатньо репрезентативних сегментів.
Ще більша відсоткова динаміка спостерігається в промислово-складській оренді — +37,4%, тоді як продаж знизився лише на 1,1%. Але тут необхідно пам’ятати про менший загальний обсяг пропозиції та численні вузькі підгрупи. Тому напрям зміни важливий, а точні значення дрібних розрізів потребують обережності.
Домоволодіння перебувають у зоні стабільності — +0,5%. У цьому сегменті немає загального цінового імпульсу, співставного з квартирами чи землею. Проте окремі підгрупи — передусім будинки 300–600 м² та дачі — рухалися помітно швидше. Земля під житлову забудову, навпаки, продемонструвала досить виразний загальний приріст 8,8%, що робить її одним із сильніших сегментів продажу за результатами порівняння грудня та липня.
У результаті ринок Ужгорода не можна описати одним словом «зростає» або «падає». Він сегментований. Найбільш упевнене підвищення бачимо у вторинних квартирах, торговій оренді та землі. Домоволодіння й продаж торгових приміщень радше стабільні. Офіси демонструють корекцію, а промислово-складський сектор поєднує практично незмінну вартість продажу з різким зростанням орендної ставки.
Покупцеві квартири варто звертати увагу не тільки на загальну середньозважену ціну 1 718 $/м², а й на структуру пропозиції. Однокімнатні квартири мають найвищу ціну метра, тоді як зі збільшенням кількості кімнат вона послідовно знижується. Якщо головна мета — отримати більшу площу за нижчою питомою ціною, трикімнатні та великі квартири можуть пропонувати кращу вартість квадратного метра. Якщо важливіша потенційна ліквідність компактного формату, доведеться прийняти вищу ціну метра.
Перший і останній поверхи все ще продаються дешевше за середні. Отже, для покупця, який не вважає крайній поверх принциповим недоліком, це може бути джерелом економії. При цьому за сім місяців їхній ціновий дисконт уже скоротився, оскільки крайні поверхи дорожчали швидше.
Покупцям приватних будинків слід враховувати, що загальна середня ціна домоволодінь майже не змінилася. Це створює зовсім іншу переговорну ситуацію, ніж у квартирах чи земельних ділянках. Особливо варто порівнювати класи: котеджі й таунхауси формують верхній діапазон, тоді як недобудови та дачі залишаються значно дешевшими за метр.
У житловій оренді середня ставка зросла, але не всі формати дорожчали однаково. Двокімнатні квартири фактично залишилися на грудневому рівні, тоді як однокімнатні та трикімнатні підвищилися. Тому орендарю доцільно порівнювати не лише загальний бюджет, а й ставку за квадратний метр: перехід до більшої квартири іноді може дати більше площі без пропорційного збільшення питомої вартості.
Для бізнесу різниця між сегментами ще суттєвіша. Офісна оренда загалом трохи подешевшала, тоді як торгова відчутно зросла. Тобто для компанії, яка обирає між різними форматами комерційного використання, орендний ринок зараз не є однорідним. Особливо уважно потрібно оцінювати великі офіси та окремі специфічні формати, де вибірки невеликі й усереднений показник може суттєво залежати від конкретних пропозицій.
Продавцям квартир нинішня структура дає підстави орієнтуватися на позитивний загальний тренд, але не переносити середні 1 718 $/м² на будь-який об’єкт механічно. Різниця між однокімнатними та великими квартирами, елітною та радянською забудовою, середніми й крайніми поверхами залишається значною. Правильне позиціонування конкретної квартири має враховувати всі ці характеристики одночасно.
Власникам офісів, навпаки, необхідно бути більш чутливими до ринкової реакції. Загальна ціна продажу знизилася, причому звичайні офісні приміщення показали помітнішу корекцію. Це означає, що завищення стартової ціни відносно реального формату об’єкта може суттєво знизити конкурентоспроможність пропозиції.
У торговій нерухомості загальний продаж стабільний, але компактні об’єкти до 100 м² мають чітку цінову премію. Для продавця такого приміщення це сильна позиція, тоді як власникам середніх і великих площ доцільно враховувати значно більшу диференціацію цін.
Власники квартир отримують підтримку від загального зростання орендної ставки, але простору для однакового підвищення ціни по всьому житловому фонду немає. Двокімнатні квартири, наприклад, фактично не змінили середньозважену ставку, тоді як інші групи рухалися активніше. Тому оптимальна орендна політика має виходити з розмірності, класу та поверху конкретного об’єкта.
Для власників торгової нерухомості ситуація виглядає сильнішою: середній ринок оренди піднявся на 13,3%, а для площ до 100 м² — майже на 16,0%. Однак ставка повинна залишатися співставною з форматом: надвеликі приміщення та деякі специфічні класи мають вузькі вибірки й не можуть оцінюватися простим перенесенням середнього значення.
У промислово-складському сегменті сильне підвищення середньої орендної ставки є позитивним сигналом для власника, особливо в групі до 500 м². Проте через невелику кількість об’єктів у низці підкатегорій ці показники бажано використовувати як орієнтир, а не як автоматичну ставку для будь-якого складу або виробничого приміщення.
З погляду порівняння ціни активу та орендної динаміки особливо цікаво виглядає торгова нерухомість: продаж за період додав лише 1,2%, тоді як оренда — 13,3%. Це не є готовим розрахунком інвестиційної дохідності, але така різниця заслуговує на увагу під час оцінки конкретного об’єкта та його потенційного орендного потоку.
Схожа, ще більш контрастна картина є в промислово-складському секторі: продаж фактично стабільний, а оренда зросла на 37,4%. Водночас саме тут особливо важливо перевіряти репрезентативність конкретної підгрупи через меншу кількість пропозицій.
Житлова інвестиція має іншу логіку. Квартири одночасно зросли в продажу та оренді — відповідно на 5,1% і 4,9%. Це виглядає більш збалансованою зміною, без великого розриву між вартістю активу та ставкою користування ним. Найдорожчими за метр залишаються компактні квартири, тому для інвестора важливо оцінювати не тільки можливу орендну ставку, а й стартову ціну входу.
Земля під ІЖБ подорожчала на 8,8% і стала одним із лідерів серед сегментів продажу. Проте земельний актив не генерує орендний потік у рамках цього аналізу, тому його інвестиційна логіка принципово відрізняється від квартири чи комерційного приміщення: тут ключовим є потенціал зміни капітальної вартості конкретної ділянки та її індивідуальні характеристики.
Загальний висновок для інвестора простий: дані не показують одного універсально «найкращого» сегмента. Квартири вирізняються збалансованим підвищенням продажу та оренди; торгова нерухомість — сильнішою орендною динамікою при стабільнішій вартості активу; промислово-складська — ще більшим розривом між продажем і орендою, але меншою вибіркою; земля — помітним зростанням капітальної ціни; офіси — корекцією, яка може бути цікавою лише після детального аналізу конкретного формату.
Джерела даних: аналітичний модуль GISPro | інструмент "Інтерактивний звіт" (дані за грудень 2025 … липень 2026 (включно)) та внутрішня база. Основні статистичні показники та тренди розраховано на основі вибірки релевантних оголошень з бази даних GISPro.
📝 Примітка: Аналітичні матеріали створено на основі власної бази даних, публічної статистики та з використанням аналітичних інструментів. Всі тексти є унікальними та адаптованими для інформаційних цілей.
⚖️ Авторське право: Весь контент є інтелектуальною власністю автора публікації. Будь-яке копіювання або використання матеріалів дозволяється лише з активним посиланням на джерело.